Магія поетичного слова: у бібліотеці Кам’янського відбувся унікальний творчий захід
Бувають дні, коли календарні дати дивовижним чином переплітаються, створюючи неповторну атмосферу свята. Саме так сталося 20 березня, коли в межах Національного тижня читання поезії у Кам’янському відбувся дійсно унікальний захід – творчий вечір під назвою "Поетичні голоси Кам’янського", який для його учасників став справжнім зануренням у світ щирих емоцій.
Цього дня на вулиці було доволі прохолодно й незатишно, похмуре небо та пронизливий вітер нагадували, що зима ще не зовсім поступилася своїми правами. Проте в залі центральної міської бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка панувало справжнє, живе тепло, яке не виміряєш градусами. Це було тепло сердець, зібраних любов’ю до творчості.
Справжньою окрасою зустрічі стало виконання віршів Марією Гончар. Її голос — це окремий інструмент, яким вона володіє досконало. Відома далеко за межами міста майстриня художнього читання та лауреатка численних конкурсів, пані Марія змушувала кожен рядок вібрувати, оживати та відгукуватися в душах слухачів. Разом із нею творчу енергію вечора тримав наш видатний земляк, поет Сергій Злючий. Його поезія, як завжди, була глибокою та чесною. Тож присутні довго не відпускали майстра, знову і знову прохаючи його почитати той чи інший свій вірш.

Філософські та пронизливі тексти автора органічно доповнювалися музикою: гості насолоджувалися авторськими піснями Юрія Філіппова, які він написав на вірші Сергія Злючого, Ганни Осадко та Анатолія Кичинського, і які надавали вечору особливого ліричного забарвлення.
Навіть відстань не стала на заваді творчому спілкуванню. Хоча відомий бібліотекар, поет та блогер Андрій Енбулатов не зміг особисто завітати на захід, сучасні технології дозволили йому бути поруч із друзями. Андрій звернувся до гостей з великого монітора, і його авторське читання власних віршів додало вечору відчуття того, що для справжнього мистецтва немає жодних кордонів.
Ця зустріч була сповнена світла ще й тому, що в залі зібралися справжні однодумці. Атмосфера була настільки невимушеною, що дві години промайнули як одна мить — легко і на одному подиху. Символізму додавало те, що захід збігся з Всесвітнім днем щастя. А ще більше радості та щирих посмішок викликала особиста подія: організаторка та незмінна модераторка заходу, заступниця директора бібліотеки Тетяна Іванівна Герасюта, саме цього дня відзначала свій день народження. Квіти, подарунки та найтепліші побажання стали гармонійним завершенням цього поетичного свята.

Коли гості розходилися, вечірній холод уже не здавався таким непривітним, адже кожен забрав із собою часточку того внутрішнього тепла, яке дарує лише справжня поезія та щире людське спілкування.