16 травня стартував фінальний етап XXXI Фестивалю-конкурсу на найвищу театральну нагороду Придніпров’я "Січеславна" та "Надія Січеславни". Цьогоріч 31-й за рахунком фестиваль об’єднує театри трьох областей.

Перший день фінальної програми привів журі до Запоріжжя, де у Запорізькому академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. В. Г. Магара презентували першу виставу фіналу — "Неможливість". 17 травня конкурсний маршрут проліг через Кривий Ріг, де у фінальній програмі представили одразу дві постановки. Цього дня журі переглянуло "Меланхолійний вальс" Криворізького академічного міського театру драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка та "ХЕМ" Криворізького академічного міського театру музично-пластичних мистецтв "Академія руху".

У вівторок, 19 травня, естафету фіналу офіційно підхопило Кам’янське. Члени журі завітали до Академічного музично-драматичного театру ім. Лесі Українки, творчий колектив якого щороку є одним із головних фаворитів премії. Цього разу театр із Кам’янського представив на розсуд експертів виставу "Матуся Кураж та її діти" у постановці відомого режисера, заслуженого діяча мистецтв України Сергія Павлюка. Прем’єра вистави відбулася минулого театрального сезону і, попри важку тему війни (а можливо, саме завдяки її гострій актуальності), ця постановка викликала чималий резонанс у культурному середовищі нашого міста.

Тож не дивно, що 19 травня на показі глядацька зала була заповнена майже повністю. Особливо відрадно, що серед публіки було багато молоді, яка надзвичайно уважно стежила за подіями на сцені.

Після завершення вистави відбулося традиційне фахове обговорення, під час якого члени журі ділилися першими враженнями. Експерти одностайно відзначили масштабність постановки, її неймовірний емоційний градус, а також потужні акторські роботи. Зокрема, фахівці високо оцінили майстерність заслужених артистів України Марини Юрченко, Олега Волощенка, Світлани Сушко, а також переконливу гру Руслана Куксенка та Софії Чеботарьової. Окреме захоплення викликало музичне оформлення вистави та пронизливі вокальні партії деяких героїв, які позитивно вразили та розчулили членів журі.

Дехто з експертів навіть зізнався: для того щоб професійно й виважено оцінити цю виставу, їм потрібен певний час, адже наразі вони перебувають під глибоким емоційним враженням від побаченого на кам’янській сцені.

Під час дискусії присутні також торкнулися теми війни, її актуальності та коректності засобів висвітлення подій, свідками яких, на жаль, ми всі є. У більшості своїх оцінок критики дійшли думки: Сергію Павлюку вдалося осучаснити легендарну п’єсу Бертольта Брехта й показати безжальну сутність війни — те, як вона не лише безжально руйнує міста, а й докорінно змінює людей, ламає їхні долі та психіку.

Попереду на учасників та глядачів чекають покази в інших містах і головна інтрига — оголошення переможців "Січеславни" та "Надії Січеславни". Кам’янські театрали щиро вболівають за своїх акторів і режисерів. Проте вже зараз зрозуміло: ця глибока, чесна та візуально потужна постановка має всі шанси на здобуття найвищої нагороди Придніпров’я.