17 липня світ вшановує пам’ять 298 людей, чиє життя трагічно обірвалося у 2014 році в небі над українським Донбасом. Збиття пасажирського лайнера Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines стало одним із найкривавіших воєнних злочинів сучасності. Довгі роки розслідувань, спростування російських фейків та міжнародні суди зрештою дали відповіді на головні питання: як це сталося, чиєю зброєю та хто поніс за це відповідальність.

Як сталася трагедія

Лайнер Boeing 777 виконував регулярний рейс MH17 за маршрутом Амстердам — Куала-Лумпур. На борту перебувало 283 пасажири (з яких 80 — діти) та 15 членів екіпажу. Більшість пасажирів були громадянами Нідерландів, Малайзії та Австралії.

О 16:20 за київським часом літак, що летів на висоті близько 10 тисяч метров, раптово зник з радарів. Як з’ясується згодом, у ліву частину кабіни пілотів влучила зенітна ракета, яка розірвалася в повітрі. Лайнер розпався на частини ще в небі, а його уламки впали на площі понад 50 квадратних кілометрів поблизу міста Торез (нині Чистякове) Донецької області, яке на той момент контролювалося проросійськими бойовиками. Усі 298 людей загинули миттєво.

Складний шлях розслідування

Одразу після катастрофи російська пропаганда почала масовано поширювати десятки суперечливих версій: від "українського винищувача" до "бомби на борту", намагаючись заплутати слідство. Проте міжнародна спільнота об’єднала зусилля.

Для встановлення істини було створено Спільну слідчу групу (JIT), до якої увійшли представники Нідерландів, Австралії, Малайзії, Бельгії та України.

Ключові висновки слідства:

• літак був збитий ракетою класу "земля-повітря" із зенітно-ракетного комплексу "Бук";
• комплекс належав 53-й зенітно-ракетній бригаді Збройних сил РФ, що базується в Курську;
• напередодні трагедії "Бук" був таємно переправлений з території Росії на окуповану частину Донеччини;
• після запуску ракети та знищення цивільного лайнера установку поспішно повернули назад до РФ, щоб приховати сліди злочину.

Хто винен: вирок суду в Гаазі та подальша доля злочинців

Судовий процес тривав у Нідерландах за законами цієї країни. 17 листопада 2022 року Окружний суд Гааги виніс історичний вирок.

Суд офіційно визнав, що Росія мала загальний контроль над так званою "ДНР" на момент збиття літака. Винуватцями трагедії визнали трьох осіб, які відповідали за транспортування російського "Бука" та координацію дій. Усіх трьох було засуджено до довічного позбавлення волі та зобов’язано виплатити понад 16 мільйонів євро компенсацій родичам загиблих.

Оскільки Росія відмовилася видавати злочинців, вироки винесли заочно, а доля засуджених склалася по різному.

• Ігор Гіркін (Стрєлков) — громадянин РФ, колишній полковник ФСБ, на той час так званий "міністр оборони ДНР". Попри те, що РФ не видала його міжнародному правосуддю, Гіркін усе ж опинився за ґратами, але в самій Росії. У січні 2024 року російський суд засудив його до 4 років ув’язнення за звинуваченням у "закликax до екстремізму" через критику військового керівництва РФ та Путіна. Наразі він відбуває покарання в російській колонії.

• Сергій Дубінський (Хмурий) — громадянин РФ, генерал-майор російської розвідки. Переховується від міжнародного правосуддя на території Росії. За даними розслідувачів, він веде непублічний спосіб життя, вільно пересувається країною-агресором та користується майном, купленим за гроші від своєї терористичної діяльності.

• Леонід Харченко (Кріт) — громадянин України, командир розвідувального підрозділу бойовиків. Станом на сьогодні продовжує переховуватися на тимчасово окупованій території України або в РФ. За даними спецслужб, після збиття літака йому забезпечили "державний захист" та нові документи з боку російських кураторів.

Четвертого обвинуваченого, росіянина Олега Пулатова, суд виправдав, оскільки слідство не змогло довести його безпосередню причетність до організації чи запуску ракети. Він також перебуває в РФ і навіть намагався через своїх адвокатів оскаржувати окремі висновки суду, захищаючи російську версію подій.

Як у світі вшановують пам’ять загиблих

Для країн, чиї громадяни летіли цим рейсом, трагедія стала національним горем. Щороку 17 липня в різних куточках планети проходять жалобні заходи, а пам’ять про загиблих увіковічена в унікальних меморіалах

• Нідерланди (Національний монумент MH17). Країна, яка втратила найбільше своїх громадян (196 людей), створила "живий меморіал" у парку Віфхейзен поблизу амстердамського аеропорту Схіпхол, звідки і злітав лайнер. Там висадили 298 іменних дерев — по одному в пам’ять про кожного пасажира та члена екіпажу. Зверху цей зелений масив має форму гігантської жалобної стрічки, а в центрі розташована сталева скульптура, що символізує тугу за обірваними життями.

• Австралія (Канберра). У саду парламенту країни в Канберрі встановлено стелу з іменами 38 австралійських громадян та постійних резидентів, які загинули в небі над Донеччиною. До підніжжя цього монумента щороку приносять квіти родичі та перші особи держави.

• Малайзія (Куала-Лумпур). Для Малайзії це був другий поспіль страшний удар після загадкового зникнення літака рейсу MH370 у тому ж 2014 році. У річницю катастрофи національна авіакомпанія та уряд країни проводять закриті церемонії пам’яті для родичів 43 загиблих малайзійців, наголошуючи на невідворотності покарання для винних.

Ці меморіали та щорічні жалобні акції стали символом того, що світ не забуде злочин Росії, а пам’ять про невинних жертв залишається живою навіть через роки.

Відповідальність вищого керівництва та позиція РФ

Російська Федерація досі цинічно заперечує свою причетність до трагедії і відмовляється видавати засуджених злочинців, посилаючись на власне законодавство.

На початку 2023 року Спільна слідча група (JIT) призупинила кримінальне розслідування. Слідчі заявили, що вичерпали всі можливості, аби притягнути до відповідальності нових підозрюваних. Водночас у звіті JIT було чітко зазначено: існують вагомі підстави вважати, що рішення про передачу ЗРК "Бук" бойовикам приймав особисто президент Росії Володимир Путін. Проте він має імунітет глави держави, що тимчасово унеможливлює його кримінальне переслідування в цьому конкретному судовому процесі.

Трагедія рейсу MH17 назавжди залишиться відкритою раною для світу. І хоча безпосередні виконавці вже отримали заочні довічні вироки, боротьба за те, щоб перед міжнародним трибуналом постали замовники та вище керівництво країни-агресора, триває.