Останніми роками рибалки Кам’янського та всієї Дніпропетровщини все частіше витягують із води дивовижну рибу — невисоку, але широку, з яскравими помаранчево-блакитними візерунками та червоно-чорною плямою на зябрах. Це — сонячний окунь, або як його називають у народі, "царьок". Попри екзотичну та навіть красиву зовнішність, цей мешканець водойм є серйозною загрозою для місцевої екосистеми.

Від спортивної риболовлі у Франції до Дніпропетровщини

Природний ареал сонячного окуня (Lepomis gibbosus) — прісні водойми Північної Америки. Його історія підкорення Старого Світу розпочалася ще у першій половині XIX століття.

• 1836 рік: перші згадки про сонячного окуня в Європі як про об’єкт акваріумістики. Ймовірно, саме тоді поодинокі екземпляри вперше почали потрапляти у відкриті водойми.
• 1877 рік: рибу цілеспрямовано випустили у водойми Франції як новий об’єкт для спортивної риболовлі. Завдяки високій адаптивності сонячний окунь швидко розселився річками, ставками та озерами країни.
• 1880 рік: вид уже офіційно зафіксували у водоймах Німеччини, після чого він продовжив експансію Європою (за винятком найхолодніших північних регіонів).

В Україні сонячний окунь початково з’явився в гирлі Дунаю та водоймах Закарпаття, проте за останні десятиліття впевнено просунувся на схід і освоївся в басейні Дніпра.

Звідки сонячний окунь узявся біля Кам’янського?

Поява цього інвазивного (чужорідного) виду у водоймах Дніпропетровщини та безпосередньо поблизу Кам’янського пояснюється кількома чинниками.

1. Зміна клімату та режим Дніпра. Сонячний окунь дуже теплолюбний. Створення каскаду Дніпровських водосховищ зі слабкою течією, яка добре прогрівається влітку, разом із загальним потеплінням створили для нього ідеальні умови.

2. Втеча з приватних ставків. У 2000-х роках рибу часто завозили в приватні зариблені ставки як декоративну або "санітара". Під час весняних повідей та скидання води окунь легко потрапляв у притоки Дніпра — Орель, Самару, а далі й у саме Дніпровське водосховище.

3. Діяльність рибалок та акваріумістів. Акваріумісти іноді випускають вирослих риб у найближчі водойми, а рибалки використовують дрібного сонячного окуня як живець і розселяють його по нових затоках.

Сьогодні в затоках Дніпра поблизу Кам’янського, у лівобережному каналі, а також у прилеглих озерах і ставках сонячний окунь почувається як удома.

Чому цей "екзот" вважається шкідником?

У наших водоймах у сонячного окуня практично немає природних ворогів. Натомість він має низку переваг, які дозволяють йому витісняти місцеві види риб.

• Знищення ікри та малька:.Сонячний окунь надзвичайно жадібний. Він масово виїдає ікру та щойно вилуплених мальків цінних видів — щуки, судака, ляща, коропа та звичайного річкового окуня.

• Люта охорона потомства. На відміну від більшості наших риб, самці сонячного окуня виривають у ґрунті гнізда й люто захищають свою ікру та мальків. Вони кидаються навіть на риб, які втричі більші за них, завдяки чому виживання їхнього потомства сягає майже 100%.

• Неймовірна витривалість. Ця риба легко переносить дефіцит кисню, цвітіння води, високі температури й суттєве забруднення водойм.

Що робити рибалкам?

Екологи та іхтіологи просять рибалок: ніколи не випускайте спійманого сонячного окуня назад у водойму. Це один із найпростіших способів стримувати зростання його популяції.

Цікавий факт для рибалок: оскільки сонячний окунь є агресивним чужорідним видом, чинні Правила любительського рибальства в Україні дозволяють виловлювати його без жодних обмежень щодо кількості чи ваги. До того ж дрібного окуня можна використовувати як живу принаду (живця) для вилову хижої риби.

Тим паче, що випускати його немає жодного сенсу — сонячний окунь є чудовим кулінарним трофеєм!

Кулінарні секрети: як почистити та приготувати "царька"

Попри відносно невеликі розміри (в умовах нашого регіону це зазвичай 10–18 см), сонячний окунь має біле, щільне, солодкувате на смак м’ясо. На відміну від багатьох річкових риб, у ньому практично немає дрібних кісток — лише хребет і великі ребра, що робить його дуже схожим на судака чи морську рибу.

Як легко почистити.

• Луска. Вона в сонячного окуня дрібна й сидить досить щільно. Щоб вона не розліталася по всій кухні, чистьте рибу в мисці з водою або за допомогою спеціальної тертки для луски. Також можна просто окропити рибу окропом на 2–3 секунди — після цього луска знімається значно легше.
• Плавці. Спинний та анальний плавці мають гострі колючки. Перед чищенням їх краще кулінарними ножицями зрізати, щоб не вколоти руки.
• Патрання. Зробіть розріз від анального отвору до голови, видаліть нутрощі та обов’язково промийте черевце від чорної плівки.

Що приготувати

• Смажений сонячний окунь (класика). Почищену та потрошену рибу надріжте з боків ромбиками, посоліть, перчіть, обваляйте в борошні (або суміші борошна та манної крупи) й обсмажте на розпеченій олії до золотавої хрусткої скоринки. М’ясо виходить дуже ніжним і соковитим.
• Смажена "тараня" до пюре. Через щільну структуру м’яса дрібні екземпляри, обсмажені у великій кількості олії, їдяться як хрусткий "чипс".
• Запечений у фользі. Великі екземпляри можна запекти в духовці з лимоном, зеленню та шматочком вершкового масла.
• Уха / рибна юшка. Сонячний окунь дає чудовий, наваристий і солодкуватий бульйон.

Тож наступного разу на риболовлі біля Кам’янського не засмучуйтеся, якщо на гачок попався сонячний окунь — бережіть рідну екосистему та забирайте його на кухню!