Без зайвих фінансових витрат, але з великим прагненням зробити власний двір кращим: на Лівобережжі Кам’янського небайдужі мешканці одного з під’їздів власноруч облаштували біля будинку справді затишний та охайний куточок. Творець цієї краси — скромний переселенець із Донбасу, а помічниками для нього стали чуйні сусіди. Як звичайна ініціатива однієї людини змінила життя цілого будинку — дізнавалися наші кореспонденти.

Під’їзд на проспекті Нескорених, 1 "заграв" яскравими барвами. Ще кілька місяців тому місцеві мешканці й уявити не могли, що власними силами можна навести такий зразковий порядок. Пофарбовані лавочки, оновлена стіна під’їзду та приведені до ладу квітники щодня радують око кожного, хто проходить повз.

Володимир Васильович живе у цьому будинку від самого його введення в експлуатацію — вже пів століття. Чоловік розповідає: за ці 50 років змінилося чимало, а от сам будинок залишався без належної уваги, аж поки поруч не з’явився новий сусіда.

"Цього року якраз виповнилося 50 років, як наш будинок здали в експлуатацію. Доля привела до нас хорошу людину з Донбасу — він оселився на сьомому поверсі. Саме він проявив ініціативу щось змінити. Вирішив одразу в палісаднику порядок наводити, лавочки поробив. Тут була конструкція перекинута, з тріщинами, то він усе поставив на місце і відновив. Люди допомагали грошима, але я впевнений, що тих коштів було мало, і він витратив чимало власної пенсії", — розповідає Володимир Васильович.

Ім’я майстра — Володимир Володимирович. Він пенсіонер, колишній шахтар, якому в лютому виповниться 60 років. Свої добрі справи не розголошує, проте сусіди про нього говорять із особливою теплотою та повагою: кажуть, що чоловік надзвичайно талановитий, привітний і справді має "золоті руки".

Робота біля будинку кипіла щодня з самого ранку. Майстер ставав до праці о 6:00–7:30, у сильну спеку відпочивав, а ввечері знову повертався до справи.

"Дуже приємно самому зараз вийти і посидіти на цій лавочці. Коли підходиш і бачиш порядок, чистоту та затишок — на душі стає тепліше. У нас і раніше хтось із мешканців хотів таке ініціювати, але з’явився один чоловік, який усе підняв своїми силами. А потім йому вже й інші почали трохи допомагати, бо побачили, що робиться добра справа", — додає Володимир Васильович.

Скромний майстер побажав залишитися поза кадрами знімальної групи, проте нашій команді вдалося поспілкуватися з Володимиром Володимировичем у телефонному режимі.

Чоловік зізнається: раніше мешкав у власному будинку на Донеччині, але через війну був змушений виїхати. Змалку звик усе робити своїми руками, тому й на новому місці не зміг сидіти склавши руки.

"Хотілося зробити так, щоб людям було приємно вийти на вулицю, зайти до під’їзду. Я жив у своєму будинку і звик сам усе робити по-домашньому. Тут до мене поставилися дуже добре: у під’їзді всі люди виявилися чуйними та доброзичливими, допомагали мені. У під’їзді має бути дуже охайно. Перш ніж зайти в хату, треба, щоб чисто було коло порога", — поділився думками Володимир Володимирович.

Насягнутому мешканці будинку зупинятися не збираються. У їхніх спільних планах — відремонтувати дитячі гойдалки, упорядкувати пішохідні доріжки та збільшити кількість зелених насаджень біля під’їзду.

Окрім того, люди мріють про облаштування впорядкованого паркувального місця для автівок поблизу будинку. Для вирішення цього питання мешканці вже підготували та направили колективне звернення до міського голови Андрія Білоусова.

Історія будинку на проспекті Нескорених — це яскравий приклад того, як щире прагнення однієї людини та згуртованість сусідів здатні перетворити звичайне подвір’я на справжній острівець затишку й добра.