Фото з альбому "Архитектура Советской Украины. 1951–1952"

Не надто поширеними, але досить цікавими у повоєнній забудові Кам’янського-Дніпродзержинська стали будинки типової серії 1-205, розробленої 1946 року в Державних архітектурних майстернях.

У межах цієї серії нам відомі три проєкти двоповерхових 8-квартирних цегляних будинків з пічним опаленням, водопроводом і каналізацією. Наприкінці сорокових – на початку п’ятдесятих років усі вони знайшли своє втілення в місті.

"205-5", автори – архітектори М. Осмоловський, М. Ручко:

"205-6", автор – член-кореспондент Всесоюзної академії архітектури, архітектор М. Парусников:

"205-7", автор – архітектор А. Даниляк, майстерня члена-кореспондента Всесоюзної академії архітектури І. Соболєва:

Станом на 1951 рік шість будинків за типовими проєктами "205-5" і "205-7" виросли по сусідству з Палацом культури металургів. Їх прив’язку для цього кварталу здійснив тодішній головний архітектор міста Сергій Брусов, а будівництво виконав трест "Дзержинськбуд".

У каталозі Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені Заболотного (Київ) цей проєкт зветься "Забудова житлового кварталу цементного заводу в м. Дніпродзержинську", і датовано його 1948 роком.

Три з будинків належать адресами до вулиці Спортивної, ще три – до Іванівської, колишньої Перекопської. По лініях вулиць тут збудували чотири "205-5", а всередині кварталу – два "205-7":

Фото з альбому "Архитектура Советской Украины. 1951–1952"

Квартал було обведено гарною огорожею, від якої нині лишилися самі останки. Уже 1948 року за нею причаївся відомий фотограф Семен Фрідлянд, аби зробити знімок Палацу металургів для фоторепортажу про місто в 36-му номері журналу "Огонёк":

Забудова кварталу взяла участь у щорічному конкурсі на кращі житлові та громадські будівлі, споруджені в Україні. Завдяки цьому її було представлено на сторінках альбому "Архитектура Советской Украины. 1951–1952", звідки й запозичено два знімки для нашого допису.

Усі ж три проєкти серії використано в забудові майбутнього Придніпровського хімічного, а тоді ще "шлакового" заводу в Соцмісті 1948–1950 років. Тут реалізовано й найцікавіший з них – "205-6", із гранчастими еркерами на чільному фасаді та дерев’яними наріжними балконами знадвору.

У відомому знімку М. Мельника, зробленому з водонапірної вежі та уміщеному в фотонарисі "Дніпродзержинськ" 1958 року, такий будинок якраз опинився на першому плані.