На початку осені в календарі неофіційних дат відзначають День осінньої самотності. Це не свято у звичному розумінні, а радше привід відкласти щоденні справи, відволіктися від телефона та прислухатися до власних почуттів. Ми вирішили з’ясувати, як провести час наодинці з користю та коли варто звернути увагу на свій емоційний стан.

А чи справді самотність — це завжди про сум? Насправді ні. Іноді побути наодинці — це просто можливість видихнути, зібрати думки докупи та зрозуміти, чого хочеться саме тобі. Психологи називають такий час усамітнення важливим для відновлення. Коли навколо менше шуму та інформації, простіше прислухатися до власних думок і емоцій.

"Знаєте, із надбань сьогодення маємо перевтому, в тому числі перевтому від соціальних зв’язків. Подумаємо: ми дуже рідко буваємо зовсім самі. На роботі ми не самі, вдома ми не самі. Час від часу комусь точно потрібно побути на самоті", — зазначає Людмила Єхалова, психолог Центру професійного розвитку педагогічних працівників.

Саме восени ми частіше залишаємося наодинці зі своїми думками, згадуємо минуле, переосмислюємо пережите й прислухаємося до власних почуттів. Усамітнення в цей час може стати способом віднайти внутрішню рівновагу.

"В англійській мові навіть є таке поняття a blue mood — "блакитний настрій". Він зазвичай настає після якихось великих свят, наприклад, після Різдва, після Нового року. А літо — це ж також свято природи, і осінь нібито засинає для того, щоб перейти в зиму. І у людей, які схильні до депресивних епізодів, взагалі до депресій, оцей період засинання може викликати сумний настрій. Але ж сум — це частина спектру наших емоцій, і він також має бути", — додає Людмила Єхалова.

Кам’янчани по-різному ставляться до усамітнення: для когось час наодинці із собою — життєва необхідність, а хтось не уявляє відпочинку без компанії. Ми дізналися, як містяни люблять проводити час на самоті, і зібрали кілька ідей для маленького побачення із собою — не виїжджаючи з Кам’янського.

Для когось найкраще місце для усамітнення — затишна кав’ярня. Горнятко гарячої кави або чаю, навушники, улюблена музика — і хоча б пів години без поспіху. А ще можна взяти із собою книгу. Наприклад, "Буремний перевал" Емілі Бронте — для осіннього настрою саме те. Трохи драматичний сюжет, похмурі пейзажі та історія, у яку можна зануритися, поки за вікном змінюється погода.

Щоб якісно провести час наодинці із собою цієї осені, варто прислухатися до порад фахівців. Комусь достатньо 20 хвилин тиші, а комусь для відпочинку й перезавантаження потрібні кілька годин або й пів дня. Усе індивідуально, головне — дослухатися до себе та власних потреб.

"Це прості й достатньо природні поради. У якому плані? Не регламентувати свій час, коли ми на самоті. Тобто присвятити цей час тому, чим ми хочемо зайнятися: можливо, музику послухати, книжку почитати, можливо, з тваринкою погуляти чи подоглядати. Але це не про справи на кшталт "мені треба сходити туди, зробити те", і я це буду рахувати як самоту. Ні, самотність не в цьому проявляється", — зазначає Людмила Єхалова.

До речі, зовсім не обов’язково чекати особливого настрою. Іноді достатньо просто сісти біля вікна, вимкнути сповіщення на телефоні й дозволити собі нікуди не поспішати.

А якщо вам хочеться побути наодинці, але просто сидіти вдома — не ваш варіант, можна влаштувати собі невелику прогулянку рідним містом. Без поспіху, навушників і зайвих справ — просто йти знайомими вулицями та помічати те, на що зазвичай не вистачає часу. Наприклад, Верхня колонія — один із найцікавіших історичних районів Кам’янського. Тут можна неспішно прогулятися, роздивитися старовинну архітектуру, заглянути у знайомі місця з іншого ракурсу та заодно дізнатися більше про історію свого міста.

А якщо хочеться тиші побільше — вирушайте на прогулянку осіннім лісом. Це чудовий варіант для тих, хто хоче змінити міський шум на шелест листя. Іноді для перезавантаження не потрібні ані далекі подорожі, ані особливі плани. Достатньо зручного взуття, навушників або термоса з чаєм — і кількох годин серед дерев. Одна з таких локацій у Кам’янському — ліс на лівобережжі. Тут можна розстелити плед, влаштувати невеликий пікнік із чаєм та смаколиками й насолодитися тишею і навіть погодувати пухнастих білочок.

"От головний нюанс у тому, щоб це йшло на користь. Через те, що інколи, коли ми занадто багато часу проводимо на самоті, це вже перенавантажує, і настає тоді інша втома. Я думаю, що є дуже простий лакмус: якщо ми самостійно обираємо побути на самоті — це ок. Коли ж це гнітуча обставина через ситуацію, яка склалася, то це вже може бути не ок. І тоді вже треба розглядати варіанти, як рухатися далі", — радить Людмила Єхалова.

Втім, якщо сум, тривога чи відчуття самотності не минають тривалий час і заважають повсякденному життю, не варто залишатися з цим наодинці. У такій ситуації важливо поговорити з близькою людиною або звернутися по допомогу до фахівця. А якщо сьогодні просто хочеться тиші — дозвольте її собі. Бо іноді побути на самоті — це не втекти від світу, а ненадовго повернутися до себе.

Осінь — це не лише дощі, прохолодні ранки та ранні сутінки. Це ще й час, коли хочеться трохи сповільнитися й побути наодинці із собою.

Авторка — Анастасія Бессажна