У школах Кам’янського добігає фіналу перша чверть семестру. І хоча до нового навчального року місто готувалося відповідально, безпекова ситуація цього року принесла нові виклики. Через триваліші та частіші сигнали повітряної тривоги освітній процес зазнає змін, а забезпечення його безперервності стало головним завданням для педагогів.

Як місто долає ці труднощі, скільки шкіл продовжують уроки в укриттях і які лайфхаки використовують вчителі, аби діти отримували якісні знання попри сирени — розповідаємо у матеріалі.

Безпека понад усе, але навчання триває

Як зазначає директор департаменту освіти міськради Наталія Рева, наразі всі міські ліцеї та гімназії працюють з облаштованими укриттями та суворо дотримуються правил безпеки. Проте організувати повноцінний навчальний процес безпосередньо під час тривог вдалося не всім.

"У нас освітній процес організовується у 27 закладах, де є часткове зонування під певні класи. Деякі заклади працюють у дві зміни, інші — у змішаному форматі. Наприклад, 16-й ліцей використовує власне укриття та укриття центру позашкільної роботи", — пояснює Наталія Рева.

За її словами, лише три навчальні заклади міста — гімназії № 12, 22 та 17 — мають спеціально облаштовані простори або збудовані з нуля укриття, які дозволяють повністю не переривати уроки під час тривог. У більшості ж інших закладів навіть за наявності гарного сховища спуску потребують сотні дітей, що вже забирає від 10 до 15 хвилин навчального часу.

Для зручності та мінімізації освітніх втрат деякі школи знаходять гнучкі рішення. Наприклад, гімназії № 28 та № 40 цьогоріч вирішили проводити канікули почергово: поки відпочивають учні старшої школи, молодші продовжують вчитися, і навпаки. В інших закладах існуючі освітні втрати долають завдяки онлайн- та офлайн-консультаціям і виїзним навчальним таборам.

Науковий ліцей імені Анатолія Лигуна: гнучкість, навушники та творчість в укритті

Безперервність навчального процесу змогли зберегти у Науковому ліцеї імені Анатолія Лигуна, де у змішаному форматі навчається 447 дітей. Частина учнів займається в оновленому укритті самого закладу, а частина — в укритті академічного музично-драматичного театру імені Лесі Українки.

Директорка ліцею Яна Жучек зазначає, що колектив працює на результат, попри відсутність ідеальних умов на п’ятому році війни:

"У нас є зонування, але немає ізольованого простору — в одній локації можуть знаходитися два класи, тому паралельно йдуть два предмети. Тут у вчителів з’являються власні лайфхаки. Наприклад, вчитель-філолог дає учням картки з творчими завданнями — написати спогад про дитячу мрію чи подумати про ментальне здоров’я, щоб не перекрикувати шум. Нормальна практика для нас і те, що діти користуються навушниками чи берушами, аби абстрагуватися від сусідніх занять і зосередитися локально на своєму завданні".

Учителька хімії Юлія Кострюкова додає, що педагоги завжди мають плани "А, Б, В і Д", приходячи до сховища з роздруківками та завданнями на логічне мислення. У таких складних умовах учитель стає не лише предметником, а й психологом і підтримкою для дитини.

Ліцей № 1: сучасне укриття та повноцінні уроки

Повністю забезпечити навчальний процес під час тривог вдалося і в Ліцеї № 1, де налічується 632 учні.

"Нам дещо пощастило з укриттям, оскільки його ремонтувала фундація Олени Зеленської вже в умовах повномасштабної війни. Простір одразу проєктувався з урахуванням викликів сьогодення: тут є зони для дозвілля та навчання, облаштовані парти, стільці та диванчики", — розповідає директорка ліцею Марія Липова.

Завдяки просторому та комфортному сховищу, де зонально розділено учнів початкової та старшої школи, освітній процес тут не зупиняється. Учні у групах створюють творчі проєкти, обговорюють літературні твори (як-от псевдоісторичну драматичну поему "Бояриня" Лесі Українки) та продовжують здобувати ґрунтовні знання.

Тримати освітній фронт

Попри виклики сьогодення, сирени та складні погодні умови, освітяни Кам’янського продовжують виконувати свою головну місію. Вони адаптують розклади, вигадують нові методики викладання в екстремальних умовах укриттів і намагаються дати дітям не лише академічні знання, а й почуття безпеки, тепла та віри в майбутнє. Адже якісна освіта сьогодні — це також внесок у завтрашній день країни.