У Кам’янському знайдено спадок видатного українського архітектора
Будівля колишньої фабрики-кухні, фото 2011 року
150 років виповнилося торік від дня народження одного з найвидатніших українських архітекторів – Олександра Матвійовича Вербицького (1875–1958). А як нещодавно стало відомо, спадщина його є і в Кам’янському.

Портрет професора О. М. Вербицького, рисунок Віктора Чепелика
Народився він у Севастополі в родині техніка-будівельника. У 1898 році з відзнакою закінчив Петербурзький інститут цивільних інженерів і переїхав до Києва.
Понад три десятиліття, з 1901 до 1933 року, Вербицький обіймав посаду архітектора в управлінні Південно-Західної залізниці, проєктував станції, пасажирські будівлі, депо та мости. Створював і промислові об’єкти.
Також він виступив автором і співавтором низки житлових та громадських будівель самого Києва. Зокрема – спроєктував фасад Державного банку, спорудженого в 1905 році. У цій ошатній будівлі, надбудованій у 1934-му, нині міститься Національний банк України.

Фото з листівки 1911 року
Найвідомішим витвором Олександра Вербицького став Центральний залізничний вокзал у Києві, зведений у 1927–1932 роках. Будівля доладно поєднала в собі риси конструктивізму та українського бароко.

Фото з видання "Будова соціялістичного Києва. 1917–1932"
За радянських часів виник запит і на будівлі нових типів. Один з них – фабрики-кухні, призначені для промислового виробництва як готових страв, так і напівфабрикатів. У фабриках-кухнях діяли великі їдальні, також там готували обіди для підприємств та установ. Не лишився осторонь їх проєктування й Вербицький.

Конкурсний проєкт фабрики-кухні
"В 1929 році О. М. Вербицький розробив конкурсний проект фабрики-кухні. Основний обʼєм споруди відводився під зал їдальні. Запроектовано також зали закусочної, чайної, великого магазину", – йдеться в книжці Світлани Кохан та Сергія Кілессо "О. М. Вербицький – архітектор і педагог" 1966 року (звідти ж узято фото проєкту).

Фото з книги Ігоря Подзерка "Мой город" (2011)
За цим проєктом, із певними змінами, було побудовано фабрику-кухню в Кам’янському, відкриту в 1932 році. Неосяжна будівля складної конфігурації, з великими площами скління й пласкими експлуатованими дахами стала чи не найяскравішим зразком конструктивістської архітектури в місті.

Фото з альбому руйнувань міста, завданих під час нацистської окупації
Проте величезні виробничі потужності кам’янської фабрики-кухні зрештою так і лишилися недозавантаженими. Вона помалу втратила свій минулий блиск, потім відчутно постраждала під час війни (це фото спотвореної будівлі належить до 1944 року). А згодом пережила декілька реконструкцій, які цілком затерли первісний вигляд будови.

Фото 2017 року
Автор же її Олександр Вербицький став не лише уславленим архітектором та інженером, але й знаним педагогом. Із 1919 року він викладав у київських вишах. Був професором і завідувачем кафедри Київського інженерно-будівельного інституту, а також одним із засновників Академії архітектури УРСР у 1945 році. Чимало учнів митця стали видатними архітекторами.
На його честь у Києві названо вулицю Архітектора Вербицького, яка, до речі, перетинається з вулицею Камʼянською, колишньою Дніпродзержинською.
Висловлюємо вдячність заступниці генерального директора з наукової роботи Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню памʼяток історії, культури і заповідних територій Олені Мокроусовій за надане фото та фрагмент з книги "О. М. Вербицький – архітектор і педагог"