Герой нашої статті – особистість неординарна. Кам’янчанин Олексій Вельш – велосипедист зі стажем, а ще винахідник дивомеханізму.

Подолавши не одну тисячу кілометрів від Центру до Заходу країни він зацікавив багатьох українців своїм винаходом та поглядами на життя. Ще Олексій знає як святкуватиме нашу Перемогу – веломандрівкою від Кам’янського до Берліна, а дорогою обов’язково заїде до Криму.

Ми помітили його одразу.

Чотириметрова конструкція із величезною музичною колонкою із якої лунає пісня "Допоможе ЗСУ" та синьо-жовтий стяг позаду, не що інше як славнозвісний бандеросипед Олексія Вельша. Хлопець зустрічає нас із усмішкою. Зізнається, що ремонтував ровери з дитинства під наглядом батька, а в 15 років пішов до місцевого велоклубу, що 44-му ліцеї, де тренер Сергій Федоренко привчив його ставитися до велосипеда як до найкращого друга.

"Батьки хотіли, щоб я був юристом, а я люблю ровери ремонтувати, – розповідає Олексій і показує руки в мазуті. – Спочатку працював на дядька, а потім трішки назбирав грошей і відкрив власну веломайстерню".

Ідея створити бандеросипед прийшла до Олексія та його друга Сергія ще в 2020 році.

На темну поличку її не відкладали і вже через 2 роки успішно реалізували. Основу бандеросипеда становлять звичайні металеві водостічні труби, є м’якенькі сидіння, місце для багажу, і навіть мініатюрна коробка передач, раніше були ще й педалі, але згодом хлопці вирішили, що вони зайві. Собівартість такого дива велотехніки, увага – близько 2000 доларів.

"Спочатку думали створити одномісний бандеросипед, але так захопилися, що не помітили як вийшла чотириметрова машина", – з усмішкою промовляє наш герой.

Перейдемо до теми подорожі.

Ще в січні Олексій вирішив здійснити одноденну мандрівку з Кам’янського до Кременчука, але 120 кілометрів між містами його не задовольнили. На черзі був Київ, а далі романтика дороги взяла гору і подорож, яка повинна була тривати один день, тривала декілька місяців. Наш герой усміхається, каже, в дорозі всього вистачало, але ця мандрівка допомогла йому вкотре переконатися, якою унікальною є наша держава та її народ.

"Села були дуже круті та й люди приємні траплялися на шляху. З міст найбільше запам’яталися Мукачево та Хуст. Взагалі, Закарпаття залишило в моїх спогадах величезний приємний відбиток", – згадує мандрівник.

Люди та їхнє ставлення допомагали долати труднощі в дорозі, а черговий проїханий населений пункт був найкращою мотивацією.

"Наприклад, приїздиш на блокпост, а там військові, волонтери – всі цікавляться бандеросипедом, просять сфотографуватися. Коли на заправці зупиняєшся, хтось обов’язково підгодує чи напоїть гарячим чаєм, – говорить кам’янчанин, – А ще я зустрів багатьох патріотично налаштованих українців, і це також дуже класний досвід".

Більше того, протягом всієї подорожі Олексій активно викладав сторіс в інстаграм, а інколи підписники йому дуже допомагали.

"Сидів я на заправці в місті Хуст, постив сторіс, і тут підписник пише, що я знаходжуся  за 50 метрів від його будинку. А потім він, як гостинний ґазда, запросив мене познайомитися із його родиною та переночувати, – поділився Олексій Вельш. – До речі, саме підписники дали мені прізвисько Десперадо, що перекладається як відчайдуха".

І звісно, плани на майбутнє, куди ж без них.

А вони в Олексія переможні, сонячні та точно варті уваги. З другом Сергієм вони хочуть створити дев’ятиметровий бандеросипед, але вже електричний. На ньому хлопець планує здійснити благодійну мандрівку від Кам’янського до Берліна, а отримані донати перерахувати на потреби хворих діток. Кам’янчанин переконаний, попри реалії сьогодення, все стовідсотково вдасться реалізувати. А ще додає:

"Наше життя наповнене чорно-білими смугами. Але потрібно розуміти, якщо спочатку йде чорне, обов’язково буде й біле. Ось побачите, скоро будемо в Чорному морі купатися, у нашому рідному Криму".

Долучайтеся, читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах: YouTube, Facebook, Instagram, Telegram