У Павлограді на Дніпропетровщині вже 10 років працює Музей російсько-української війни «У діда». Один із засновників — військовослужбовець Анатолій Токарєв. Чоловік воює з 2014-го року, він вирвався із полону РФ і вирішив у приміщенні колишнього кафе створити музей.

Колекцію в музей, каже Анатолій Токарєв, збирав поступово — і сам з фронту, і привозили бійці.

За підрахунками військового, в експозиції може бути понад 5 тисяч різних предметів: стрілецької зброї, вибухонебезпечних предметів, шевронів, прапорів.

«Це було кафе моєї дружини. Їй набридло сидіти вдома і вона прикривала нас, коли ми міняли полонених, а коли приїхала назад, спробувала відновити роботу кафе, але потім сказала, що нічого не хоче. Каже: «Забирайте та зробіть музей». Обов’язкова умова, що діти сюди приходять безкоштовно», — говорить Анатолій.

Минулого року чоловік облаштував і куточок з речами російських військових, серед яких документи, листи та те, що вони вкрали у жителів України.

«Шеврон, вони вже з ним заходили так сказати на парад. Парадні шеврони. На Одесу. Хотіли там парад робити. І такого дуже багато, просто місця зараз немає», — каже він.

2014-го року військовий побував у російському полоні. Це сталося коли він воював у складі 25-ої бригади при виході з оточення під Шахтарськом. Йому вдалося звідти втекти.

«Я у 2014-му році потрапив в полон. Звідки я «зробив ноги», прострелені. От там було найдорожче, коли мене вночі виводили на розстріл, мені наснився онук та каже: «Діду, ти хитрий, ти вирвешся». Діти мене сім разів ховали. Їм сім разів за ці роки показували на мапі, де моя могила», — згадує боєць.

Анатолій Токарєв каже: розповідати про війну, зокрема в музеї, дуже важливо. Особливо — молодому поколінню.

«Музеї, кажуть, не потрібні зараз. Та потрібні! Сюди приходять діти. Заходять сюди веселі, танцюють, а виходять сумні. А знаєте чого? Тому що вони нарешті бачать… У нашому Павлограді в кожному класі є дитина загиблого або тих, хто воює. Мені не хочеться розповідати своїм дітям, що там відбувається. Але це потрібно, щоб не втратити дітвору», — ділиться Анатолій.

За матеріалами Суспільне Дніпро