• UA
  • RU
  • "У діда": про музей російсько—української війни з Павлограду

    У Павлограді на Дніпропетровщині вже 10 років працює Музей російсько-української війни "У діда". Один із засновників — військовослужбовець Анатолій Токарєв. Чоловік воює з 2014-го року, він вирвався із полону РФ і вирішив у приміщенні колишнього кафе створити музей.

    Колекцію в музей, каже Анатолій Токарєв, збирав поступово — і сам з фронту, і привозили бійці.

    За підрахунками військового, в експозиції може бути понад 5 тисяч різних предметів: стрілецької зброї, вибухонебезпечних предметів, шевронів, прапорів.

     

     

    "Це було кафе моєї дружини. Їй набридло сидіти вдома і вона прикривала нас, коли ми міняли полонених, а коли приїхала назад, спробувала відновити роботу кафе, але потім сказала, що нічого не хоче. Каже: "Забирайте та зробіть музей". Обов’язкова умова, що діти сюди приходять безкоштовно", — говорить Анатолій.

    Минулого року чоловік облаштував і куточок з речами російських військових, серед яких документи, листи та те, що вони вкрали у жителів України.

    "Шеврон, вони вже з ним заходили так сказати на парад. Парадні шеврони. На Одесу. Хотіли там парад робити. І такого дуже багато, просто місця зараз немає", — каже він.

    2014-го року військовий побував у російському полоні. Це сталося коли він воював у складі 25-ої бригади при виході з оточення під Шахтарськом. Йому вдалося звідти втекти.

    "Я у 2014-му році потрапив в полон. Звідки я "зробив ноги", прострелені. От там було найдорожче, коли мене вночі виводили на розстріл, мені наснився онук та каже: "Діду, ти хитрий, ти вирвешся". Діти мене сім разів ховали. Їм сім разів за ці роки показували на мапі, де моя могила", — згадує боєць.

    Анатолій Токарєв каже: розповідати про війну, зокрема в музеї, дуже важливо. Особливо — молодому поколінню.

    "Музеї, кажуть, не потрібні зараз. Та потрібні! Сюди приходять діти. Заходять сюди веселі, танцюють, а виходять сумні. А знаєте чого? Тому що вони нарешті бачать… У нашому Павлограді в кожному класі є дитина загиблого або тих, хто воює. Мені не хочеться розповідати своїм дітям, що там відбувається. Але це потрібно, щоб не втратити дітвору", — ділиться Анатолій.

    За матеріалами Суспільне Дніпро

    Долучайтеся, читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах: YouTube Facebook Instagram Telegram

    Це може вас зацікавити