Російське вторгнення в Україну призвело до серйозних екологічних наслідків для Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської, Київської, Чернігівської та Сумської областей. Зокрема, це забруднення атмосферного повітря, ґрунтів і водойм, підтоплення територій, виведення з ладу значних масивів ріллі, знищення і пошкодження об’єктів природно-заповідного фонду, виникнення лісових пожеж, в тому числі в зоні відчуження ЧАЕС та радіаційних небезпек.

Обстріли небезпечних об’єктів із подальшим вивільненням забрудників

Одними з перших постраждали нафтобази, саме вони в різних регіонах стали найпоширенішою категорією об’єктів техногенної небезпеки, що піддавались цілеспрямованим обстрілам. Всього постраждало не менше 60 нафтобаз та інших сховищ паливно-мастильних матеріалів у 23 областях. Щоб оцінити масштаб і безпрецедентність цих подій, слід згадати, що 2015 року вже була пожежа на нафтобазі БРСМ неподалік Василькова, яку експерти оцінили як другу за масштабом екологічну катастрофу в Україні, після аварії на ЧАЕС. Подія отримала назву “Васильківська трагедія”.

Другою групою цілеспрямованих обстрілів стали склади легкозаймистих речовин, таких як лаки і фарби та великі будівельні супермаркети мережі “Епіцентр”. Потужна пожежа охопила 17.03 найбільший ринок Європи – Барабашово у м. Харків. Пожежа була настільки потужна, що перекинулася на кілька сусідніх з ринком багатоквартирних будинків.

З інших об’єктів, що стали джерелом забруднення атмосфери внаслідок обстрілів, стали зруйнований газопровід у Харкові, що спричинило потужний вибух та ударну хвилю м. Світлодарську, де масштабна пожежа тривала кілька годин. Того ж дня авіація РФ завдала удару по газовій магістралі Донецьк-Маріуполь, де стався вибух і пожежа; по газопроводу на підприємстві Авдіївський коксохім, 23.03 – по газопроводу в м.Тростянці. Загалом, інформації про пошкодження газопроводів у відкритому доступі вкрай мало, хоча й відомо, що станом на 5 березня 2022 року внаслідок обстрілу зафіксовано влучання снарядів у мережу газотранспортної системи України у Харківській, Миколаївській, Запорізькій, Київській, Донецькій, Луганських областях України.

21.03 у м. Суми на підприємстві “Сумихімпром” ракети влучили у цистерни з аміаком, утворивши зону ураження радіусом до 2,5 км, що можна зіставити з реальним використанням хімічної зброї. Також 5 і 9 квітня у м. Рубіжне росіяни підірвали цистерну з азотною кислотою.

4 квітня у Кременецькому районі на Тернопільщині силами ППО була збита крилата ракета. Її уламки пошкодили 6 резервуарів з органічними добривами, внаслідок чого відбувся витік хімікатів, основною складовою яких є аміак. Вже через декілька годин вдалося ліквідувати витік. Відбулося також забруднення води у річці Іква, що призвело до масової загибелі риби.

Прямі забруднення під час бойових дій

Вибухи боєприпасів, руйнування і згоряння військової техніки разом із пальним та боєкомплектами є джерелом значного забруднення атмосфери та ґрунтів. Неодноразово збиті літаки та гелікоптери падали у водойми і навіть у море, крім того, були знищені і декілька суден, в тому числі великий десантний корабель “Саратов”, на борту якого було до 1000 т пального і боєприпасів.

Як повідомили у WWF-Україна, болота, природні водойми та заболочені території зупинили десятки танків та важкої техніки окупантів. Так, підрозділ із 60 танками росіян на Чернігівщині загруз у болоті. Окупанти витратили кілька днів, щоб вибратися з болота, а декілька танків окупантам таки довелося покинути. У Сумській області місцеві мешканці перекрили дорогу перед танками окупантів, поваливши дерева. Вороги вирішили поїхати в обхід і втопили в болоті два танки. Через тиждень їм на допомогу приїхали ще два танки, які також загрузли в багнюці. Застряглі в болоті танки окупанти покинули під Харковом, на Донеччині, під Києвом. За приблизними підрахунками, 10—25 % усієї техніки противника були сповільнені або заблоковані водоймами.

З 24 лютого 2022 до січня 2024 року, за інформацією Міндовкілля України, зафіксовано майже 3,6 тисячі російських злочинів проти довкілля. Сума збитків – 2,2 трильйони гривень. Через постійні обстріли утворилося понад 750 тисяч тонн відходів руйнації, якими забруднено 30 мільйонів гектар території.

Забруднення моря

З початку вторгнення російські війська також атакували українські порти, а також судна під різними прапорами в Чорному морі. Так, на схід від Одеси були вражені два кораблі, що перевозили паливо та хімікати Millennial Spirit і Namura Queen, що спричинило локальний розлив та загоряння пального у морі.

Території багатьох природоохоронних об’єктів також постраждали внаслідок пожеж – цієї весни в Україні їх було у 45 разів більше, ніж попередньої.  Наприклад, у травні горіла заповідна Кінбурнська коса у Чорному морі, на якій збереглися унікальні приморські оселища. Через окупацію та замінованість територій, погасити вогонь було неможливо.

Крім того, військові кораблі порушують хиткий баланс у підводних екосистемах не лише коли тонуть. Вони також можуть випадково завезти в море чужорідні інвазійні види, тобто такі, що витіснятимуть місцеві види у регіони, де вони раніше не зустрічалися. Це, зокрема, може відбуватися шляхом скидання баластних вод, яке обмежується відповідними документами та за мирних часів контролюється відповідальними органами. Саме з баластними водами на початку 1980-х років у Чорне море потрапив північноамериканський реброплав мнеміопсіс, родич медуз, що похитнуло всю екосистему Чорного моря. Через це, зокрема, у морі поменшало хамси, а у місцевих – прибутку від її вилову й продажу.

Як  розпочалися активні бойові дії і на морі, вчені чорноморських країн почали фіксувати випадки масової загибелі дельфінів. Такі дані вже відомі для берегів України та Туреччини, де на берег викинуло надзвичайно багато дельфінів-білобочок, що є рідкісним випадком для тих берегів.  Мертвих, а також дезорієнтованих дельфінів, які мали рани і великі опіки, які найбільш ймовірно вони могли отримати внаслідок вибухів, знаходили на узбережжі Болгарії та Румунії.

Окрім забруднення нафтопродуктами, додаткову загрозу несуть і самі боєприпаси, використання яких може призвести до значного забруднення довкілля хімічними речовинами та металами. Для деяких боєприпасів можуть використовуватися дуже токсичні хімічні сполуки, як-от білий фосфор, який при горінні виділяє отруйний газ та призводить до страшних опіків  а при потраплянні у навколишнє середовище отруює ґрунти та воду. Фосфор практично не розчиняється і може десятиліттями зберігатися у солоній морській воді за умов дефіциту кисню.

Ще більш катастрофічний вплив можуть мати залишки хімічної зброї, що можуть потрапляти у морське середовище. Багато сполук, що розроблені як бойові хімічні речовини і є дуже токсичними для людей, у високих концентраціях так само токсичні і для інших хребетних. Вони можуть вражати деякі водні організми, а також накопичуватися і роками зберігатися у природному середовищі.

Забруднення джерел водопостачання

Бомбардування міст і селищ, ймовірно, призвели до десятків поломок трубопроводів і непрацюючих насосних станцій, через що сотні тисяч людей залишилися без доступу до безпечної води. Пошкоджені очисні споруди КП “Сєвєродонецькводоканал”, КП “Лисичанськводоканал”, КП “Рубіжанське ВУВКГ”, КП “Попаснянський водоканал”, КП “Облводоканал” у м. Чернігів. Через це неочищені стічні води із Сєвєродонецька, Лисичанська, Рубіжного, Попасної та частини Запоріжжя забруднюють поверхневі води.

6 червня 2023 о 2.30 ночі російські військові підірвали Каховську ГЕС, яка була замінована ними ще наприкінці лютого 2022 року. Цей теракт став найбільш масштабним впливом на природні екосистеми з усього, що відбувалось в Україні з 24.02.2022.

Один з найбільших впливів цієї катастрофи – на рибні ресурси: Україна втратила величезні рибні запаси. Каховське водосховище, як і плавні Нижнього Дніпра, є одними з найбільших в Україні місць концентрації прісноводних промислових видів риб. На момент теракту, лише у Каховському водосховищі нараховувалось не менше ніж 43 види риб, з яких 20 видів мають промислове значення (річні улови складали до 2,6 тис. тонн). На відновлення таких запасів знадобиться мінімум 7-10 років. Усі місця нересту і основний обсяг води, що є середовищем існування риб, – знищено.

Загалом, на території, що потрапила під вплив екологічної катастрофи таких рідкісних типів оселищ, які знаходяться під охороною Бернської конвенції, виявлено 38. Саме для їх охорони в Україні були створені території Смарагдової мережі. Найбільше від осушення постраждають водні біотопи та біотопи, характерні для перезволожених територій.

Вище греблі Каховської ГЕС, у результаті осушення, постраждала також ціла низка природоохоронних територій, зокрема мінімум 11 об’єктів природно-заповідного фонду.

Руйнування греблі Каховської ГЕС призвело до потрапляння у воду великої кількості паливно-мастильних матеріалів, які є токсичними для гідробіонтів і утворили плівку на поверхні води. Крім того, затоплення населених пунктів, включно з розміщеними в них вигрібними ямами, сільськогосподарськими землями,  автозаправками і іншими джерелами  забруднень, означає потрапляння у море нетипово великого  обсягу забрудників, що може вплинути на різні групи живих організмів – від планктону до китоподібних. Слід згадати і про наявність у придонних відкладах водосховища важких металів і інших забрудників, що накопичувались десятиліттями з викидів промислових підприємств міст Запоріжжя, Дніпро, Кам’янське.

Мінування і розмінування території

Під час бойових дій у містах а також після звільнення північної частини країни від окупаційних військ проводилось масове знешкодження нерозірваних боєприпасів. В різних випадках такими виявлялись навіть 500-кілограмові авіабомби. Важливо підкреслити, що вплив вибухів на довкілля не залежить від мети їх використання бойові дії, навчання, утилізація.Тому шкода для довкілля під час знешкодження нерозірваних боєприпасів ніяк не менша ніж під час реальних бойових дій.

Після закінчення війни, окрім документування всієї екологічної шкоди, щоб змусити Росію заплатити за неї, важливо також включити відновлення та захист екосистем у план відновлення України, а також відбудову населених пунктів з акцентом на природні рішення для боротьби зі зміною клімату та адаптації до неї.

Раніше ми писали: Війна у цифрах: як змінилася Україна за 2 роки