«Головна мета виставки — нагадати світу, що українські діти дуже страждають через війну. Ворог вбиває їх, травмує. Викрадає та вивозить в Росію. Хлопці та дівчата втрачають рідний дім. Так і в кожного автора писанок, представлених на виставці, своя важка історія. Прочитати кожну можна на інформаційних стендах, які супроводжують експозицію», – зазначила заступник начальника обласної військової адміністрації Ірина Грицай.

З-поміж них – історія 15-річної Іри з Нікополя. Дівчина згадує: спочатку не розуміла, що прийшла війна. Справді усвідомила це, коли на другий тиждень повномасштабної поїхала з рідного міста.  

«О третій годині ранку, коли лунала чергова сирена, мама і тітка зрештою вирішили, що треба їхати. Вони відправили нас із сестрою спати, а самі взялися збирати речі… Джерік, такса моєї сестри, не хотів лізти в сумку, і ми мусили його залишити. Це рішення далося нам дуже важко», – поділилася Іра.

Таку експозицію організовують за проєктом PYSANKA вже втретє. Їй передували традиційні майстер-класи. Там діти дізналася більше про українську культуру писанкарства та спробували різні методи розпису.

«Памʼятаю, що коли стріляли, ми ховались під ліжком або накривались ковдрами і сиділи в коридорі. Раніше з них ми робили собі халабуди. А тепер – захищалися під ними від куль, – поділилася Крістіна з Лисичанська. – Вдома я любила малювати, але зараз мені не хочеться. Зараз я хочу додому».

Виставку покажуть у дипломатичних установах України за кордоном, аби ознайомити з нею міжнародну спільноту та передати головний меседж.