Знімок скульптурки вепра, яка належить до 400–300 років до нашої ери, опублікувала днями скарбниця Національного музею історії України. Розповіли фахівці й про походження цього цікавого артефакта.

У 1970 році експедиція Інституту археології Академії наук УРСР почала розкопки курганів у зоні розширення кар’єрів з видобутку марганцевої руди поблизу міста Орджонікідзе (нині Покров) на Дніпропетровщині. Роботи проводилися на основі довгострокових договорів з гірничо-збагачувальним комбінатом, яким керував Григорій Середа, а експедицію очолив Борис Мозолевський, тоді ще позаштатний співробітник інституту.

Того року археологи дослідили скіфський курган Хомина Могила. Його насип висотою понад 3 метри був споруджений над трьома усипальницями – чоловіка-воїна, жінки (можливо, його дружини) і юнака. Дослідивши курган, археологи знайшли унікальні вироби майстрів 4 століття до н. е. і дізнались чимало нового про загадкові скіфські часи.

Усипальницю воїна було пограбовано ще в давнину. Але, на щастя, серед загального розгрому вціліла невеличка золота скульптурка вепра.

Фігурку зроблено з кількох спаяних між собою частин. Невеликими срібними вставками майстер виділив смертоносні ікла, насічками – позначив густу щетину. Вепр ніби завмер, але у всьому його тілі відчувається сила і пружність, готовність до рішучих дій.

На ратицях вепра наявні елементи кріплення, які свідчать про те, що фігурка слугувала ручкою до чаші (дерев’яної чи золотої, наразі невідомо). Це була знаменна чаша, адже вепр для скіфів втілював бога війни та перемоги.

Раніше ми повідомляли:

• Золото українського степу: як на Дніпропетровщині розкопали відомий на весь світ артефакт