Ви любите поєднувати активний відпочинок з відкриттям нових місць та знайомством з історією рідного краю? Тоді цей веломаршрут з Кам’янського до загадкового Таромського кар’єру ідеально вам підійде.

Загальна довжина маршруту — близько 19,6 км в один бік, тож дорога займе орієнтовно 2–3 години залежно від темпу руху та зупинок на відпочинок або фото. Маршрут пролягає вздовж річки Коноплянки та Дніпра, вулицею Широкою, через села Тритузне та Карнаухівку. Покриття дороги — переважно асфальтоване, із незначними ділянками ґрунтовки, тому маршрут підходить навіть для початківців, які хочуть втекти з міста та зарядитися природою.

Перша зупинка: Тритузне

Перша зупинка на нашому маршруті – це колишне село Тритузне, що сьогодні є частиною Кам’янського. Це давнє козацьке поселення, назва якого, за переказами, походить від прізвиська засновника – запорожця Данила Семененка, якого звали Тритуз за його трьох синів. Заможний зимівник Данила Тритузного, за свідченнями архівних документів, був “обширним, багатим і цілком упорядкованим” ще у 1740 році.

Що подивитися?

Головна перлина Тритузного – це Свято-Миколаївська церква. Храм бачив нацистську окупацію, діяльність підпілля ОУН, радянські репресії та будівництво стратегічно важливого Придніпровського хімзаводу, що майже поглинув село.

Ця Свято-Миколаївська церква серед промислових відвалів — унікальний та надзвичайно символічний об’єкт. Побудована на пожертви місцевих мешканців (перша дерев’яна – у 1784 році, потім – нова кам’яна на початку XX століття), вона вистояла попри численні спроби її знищити та перетворити на склад. Сьогодні церква потребує реставрації і роботи уже розпочаті.

Далі маршрут проходить уздовж річки Коноплянки — невеличкої, але важливої притоки Дніпра. Її назва походить від конопель, які колись вимочували в цій воді місцеві жінки. Колись мальовнича, а нині частково заболочена, Коноплянка несе на собі сліди промислової історії Кам’янського — зокрема, діяльності Придніпровського хімічного заводу. Попри це, уздовж річки відкриваються мальовничі краєвиди, а в місці впадіння в Дніпро, поблизу Карнаухівки, часто можна зустріти рибалок і відпочивальників.

Друга зупинка: Карнаухівка

Веломаршрут продовжується через Карнаухівку – ще одне історичне селище, яке з 1963 року увійшло до складу Кам’янського (тоді – Дніпродзержинська), а з 2019 року – до Кам’янської міської громади. За переказами, назва селища походить від прізвиська курінного отамана Карнауха, який заснував тут свій зимівник.

Карнаухівка вперше згадується у 1737 році. Тут вже у 1774 році було зведено Свято-Варваринську церкву.

Що подивитись?

Проїжджаючи через Карнаухівку, ви можете відпочити на місцевому пляжі, влаштувати пікнік та перевести дух перед продовженням шляху. Також зверніть увагу на живописні плавні, де річка Коноплянка впадає у Дніпро, створюючи мальовничі краєвиди.

Третя зупинка: Таромське та  Таромський кар’єр

На шляху до кар’єру обов’язково варто зупинитися у Таромському. Ця територія вперше згадується ще у 1651 році у праці Гійома Левассера де Боплана. Назва “Таромське” має кілька версій походження, але одна з найцікавіших пов’язана зі східно-тюркським “тарам”, що означає “розгалуження ріки у гирлі, дельті”. Є й інша думка, що назва походить від імені першого поселенця-козака — Тарамки.

Що подивитись?

Під час зупинки в Таромському варто прогулятися старою частиною: зазирнути до Свято-Покровського храму (перший храм з’явився наприкінці XVIII ст., сучасну будівлю звели у 1905 році), а також оглянути стару залізничну станцію та земську школу — вони добре доповнять вашу веломандрівку історичними акцентами..

Сам Таромський кар’єр – це унікальне місце. У 1950-х роках тут розпочався видобуток граніту, а сьогодні це місце перетворилося на мальовничий ландшафтний об’єкт. Більше 40 років кар’єр стоїть затопленим, і на його місці утворилися два озера – одне велике (400 на 140 метрів) і менше (180 на 150 метрів). Глибина озер невідома, і вони не призначені для купання, адже глибина починається одразу біля стін водойм.

На території кар’єру можна побачити закинуті приміщення колишнього каменедробильного заводу та безліч гранітних брил. Це місце, де природа поступово відвойовує своє, ставши притулком для лисиць, зайців, видр.

Незважаючи на місцеві легенди про радіацію та міфічних істот (які не мають підтвердження, а природний радіаційний фон граніту є безпечним для людини), Таромський кар’єр стає все більш привабливим для туристів. Сюди приїжджають, щоб помилуватися мальовничою природою, зробити вражаючі фотографії, а любителі екстриму використовують рукотворні скелі для тренувань. Рибалки також знайдуть тут своє задоволення, адже в озерах водиться карась та щука.

Цей веломаршрут з Кам’янського до Таромського кар’єру – це чудова можливість поєднати фізичну активність з глибоким зануренням в історію та насолодою від природних красот Придніпров’я.

Плануйте свою велоподорож та відкривайте рідний край по-новому