Дві кам’яні половецькі "баби" вік яких спеціалісти оцінюють мінімум у 800 років, евакуювали з прифронтової зони Донецької області до Дніпра. Це 14 та 15-та кам’яні баби, вивезені з прифронтової Донеччини до музею в Дніпрі.

Дві скульптури: чоловічу та жіночу, привезли до обласного центру 7 вересня і передали на зберігання до Дніпропетровського історичного музею імені Яворницького.

Організація евакуації цих унікальних артефактів тривала три місяці. Спочатку з ризиком для життя із прифронтового села Білокузьминівки, розташованого за кілька кілометрів від лінії зіткнення, до Краматорська артефакти транспортували військовослужбовці 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади. Далі до Дніпра статуї перевіз історик і волонтер Юрій Фанигін.

Одним з учасників і організаторів рятувальної операції був випускник Карпатського національного університету, молодший лейтенант 3 окремої штурмової бригади Ігор Климович на позивний "Африка". До повномасштабного вторгнення Ігор Климович захоплювався археологією, історичною реконструкцією, створював культурні ініціативи. Вже перебуваючи у війську неодноразово брав участь у подібних "операціях" порятунку історичних артефактів з зони бойових дій. На жаль відважний воїн і патріот загинув 30 липня 2025 року на Харківщині. І цю операцію з евакуації завершили вже інші.

Скульптури перебувають у різному стані збереження, проте це не зменшує їх історичної цінності. директор Дніпропетровського історичного музею імені Яворницького Олександр Старік припускає, що чоловіча скульптура, яка важить понад 600 кілограмів це статуя воїна. Вона майже ціла, але без голови. Жіноча фігура трохи легша. На жаль вона розколота на частини.

Будь-яка пам’ятка фізично врятована від знищення з лінії бойового зіткнення має непересічне значення. Ці дві половецькі скульптури, заради яких наші військові та волонтери ризикували життям, свідки історичного процесу ХІІ ст.н.е. Вони підтверджують тяглість нашої пам’яті, розповідають про предків, що панували в цих степах. Кожна з таких статуй має свої індивідуальні риси, які дозволяють реконструювати культові, побутові, воєнні, торгівельні особливості життя кочовиків, зазначив у коментарі для ТРК "МІС" Олександр Старік.