Дванадцять років тому, 22 лютого 2014 року, перестав існувати головний міський памʼятник Леніну на центральній площі.

Монумент авторства видатного скульптора-кам’янчанина Івана Гавриловича Першудчева постав у 1958 році перед міськими Дошками пошани, згодом знесеними. Раніше на місці Леніна тут стояли скульптури "невільників" Мікеланджело, потім замінені статуями будівельників – робітника й робітниці. Того ж 1958 року Транспортну площу, на якій збудували монумент, було перейменовано на площу Леніна.

Постать, виконана з кованої міді на сталевому каркасі, стояла на п’єдесталі з червоного граніту. Образ вождя дістав цікаве трактування: зробивши крок уперед, Ленін зосереджено вдивлявся в містян, що сновигали повз нього у своїх повсякденних клопотах. Під лівою рукою він тримав плаща, а правицею ніс кашкета, здалеку схожого на круглу хлібину. Деякі дотепники, вочевидь по-антирадянському налаштовані, подейкували, що Ленін несе ці речі на базар продавати, тим більше й напрямок до центрального ринку відповідав.

За час існування пам’ятника найпомітнішою зміною довкола нього був терміновий благоустрій території, виконаний у 1976 році: якраз тоді в місті було встановлено погруддя найвідомішого земляка, а площі біля першого Ілліча не годилося виглядати скромніше, ніж біля другого. Проте комплекс брежнєвського меморіалу за багатством оздоблення все одно лишався поза конкуренцією.

Події ж зі знесенням монумента, позначені неабиякою суспільною напругою, і по дванадцяти роках добре пам’ятають багато містян. Ще тривалий час після того на площі зоставався порожній п’єдестал – а потім не стало і його.