З нагоди Дня архітектури, що відзначався 1 липня, Центральний державний архів вищих органів влади та управління України опублікував вельми цікаву добірку знімків.

Це – архівні матеріали з фонду Державного комітету України у справах містобудування і архітектури. До публікації увійшли документи фототеки житлово-цивільного будівництва Держархбудконтролю, які зафіксували процес відновлення та будівництва громадських споруд і житлових будинків після Другої світової війни в низці українських міст.

Представлено в цій добірці й два фото Кам’янського, тодішнього Дніпродзержинська. На обох знімках, зроблених у 1949 році, – будівлі, споруджені в місті трестом "Дзержинськбуд" на замовлення металургійного заводу.

Перше фото датовано липнем та підписано "Будівля гуртожитку № 4 по вулиці Лікарняній". Зображено тут один із десяти однотипних заводських гуртожитків, зведених між тогочасними вулицями Кадровою (Юрія Волкова) та Новою Тагільською (згодом – частина Тагільської, віднедавна Чарівної). За новітніх часів більшість цих гуртожитків перетворилися на занедбанки, а цьогоріч їх активно зносять.

Тоді ж, в описі знімка, зазначалося, що комісія прийняла будівлю в експлуатацію з оцінкою "добре". Гуртожиток було обладнано централізованим водяним опаленням, гарячим водопостачанням, каналізацією, водопроводом та електроосвітленням, прокладено дороги й тротуари, виконано озеленення ділянки.

Другий знімок було зроблено у вересні. На ньому готується до здачі в експлуатацію житловий восьмиквартирний будинок збірного домобудування типу "К-2-8-А". Десятки таких дерев’яних каркасних двоповерхівок постали в той час у кварталах між новоствореними вулицею Бесєдова, провулком Матросова та Ленінградською вулицею (нині – вулиця Миколи Лисенка, провулок Максима Чиженка та проспект Відродження відповідно).

Багато з них, згодом обкладені цеглою, збереглися до наших днів (помітні серед них і декілька споруджених за такою самою технологією, але на два під’їзди – іншої типової серії "262"). Крім цього, такі будинки простягалися колись обабіч майбутнього проспекту Аношкіна-Відродження – звідси й до стадіону "Перемога" та Баранникової балки. У сімдесяті-вісімдесяті на їх місці виросли багатоповерхівки Придніпровського хімічного заводу.