У 1979 році місто збагатилося ще однією видатною пам’яткою доби свого найбільшого розвитку.

Формування площі Дзержинського (нині – майдан Петра Калнишевського) завершив Будинок політичної освіти – місцевий центр підготовки пропагандистських кадрів комуністичної партії. Звели будівлю лише за 15 місяців замість планованих 16-ти. Державна комісія прийняла об’єкт в експлуатацію з оцінкою «добре».

В основу його було покладено проєкт Будинку політосвіти в Севастополі, зведеного двома роками раніше, який здобув перше місце у всеукраїнському конкурсі на кращу будівлю року. А завдяки праці й таланту місцевих зодчих (Дніпродзержинська філія КиївНДПІмістобудування, автор – архітектор Анатолій Петрович Романенко, співавтори Володимир Іванович Томаш та Іда Наумівна Ковлер) типова будівля перетворилася на справжній витвір мистецтва – з монументальними сонцезахисними конструкціями, вишуканою вхідною групою, годинниковою вежею, багатим внутрішнім оздобленням, якому не поступався і благоустрій довколишньої території.

Як зазначали тоді, за архітектурним оформленням та оригінальністю дніпродзержинський Будинок політосвіти не мав собі рівних. Та інакше й не могло бути в потужному місті, яке стало батьківщиною глави радянської держави.

А разом з падінням цієї самої радянської держави пішли в небуття й усі «будинки політичної освіти». Із 1991 року в колишній цитаделі марксизму-ленінізму міститься Центр позашкільної роботи та дитячої творчості – простір мистецтва, науки й техніки, спорту і туризму, осередок змістовного дозвілля, який відвідують понад півтори тисячі юних кам’янчан.

Долучайтеся, читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах: YouTube, Facebook, Instagram, Telegram