«Трамвай як вічний рух, що йому надає людина. На пам’ятному знаку до 50-річчя міського трамвая (1985) скульптор Гарнік Хачатрян помістив у трамвайне колесо аревахач, давній вірменський символ вічності», – написав на своїй сторінці в соцмережі кам’янський краєзнавець, дослідник міської архітектури та монументального мистецтва Дмитро Кубанов, розгадавши таким чином таємницю цього пам’ятного знака.

Як наголошує краєзнавець, у 80-ті роки дніпродзержинський, чи то пак кам’янський трамвай перебував на вершині свого розвитку. Міське трамвайне управління було передовим та відомим на всю Україну. У 1985 році кострубаті радянські трамваї на всіх маршрутах змінилися сучасними чеськими «Татрами», яких до кінця вісімдесятих у місто надійшло понад 200 штук. При цьому один зі старих трамваїв встановили як пам’ятник біля депо № 1.

У тому-таки 1985 році, який збігся з 50-літтям міського трамваю, поряд із депо з’явилася ще одна пам’ятка. Детальніше про її історію розповів художник Олександр Чегорка.

Отже, меморіальний знак до ювілею міського електротранспорту постав за ініціативою тодішнього начальника трамвайного управління Олександра Морохова, а ескіз цього твору виконав митець Дмитро Поляков. Але з огляду на те, що Поляков був саме художником, а не скульптором, його задум втілив у життя Гарнік Хачатрян. Він і зобразив у центрі трамвайного колеса один із найдревніших символів у вірменській культурі, сонячний знак, що трапляється на багатьох стародавніх пам’ятках. І барельєф людини з колесом, доти загадковий, тепер стає нам зрозумілим: трамвай як вічний рух, що йому надає людина.

Долучайтеся, читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах: YouTube, Facebook, Instagram, Telegram