Нині це єдина дореволюційна двоповерхівка на головному проспекті міста і один з нечисленних будинків, які застали ще вулицю Новобазарну. А багатьом кам’янчанам будинок запам’ятався магазином спорттоварів «Рекордсмен» (згодом – «Новий Рекордсмен»), що містився тут протягом кількох десятиліть.

Велику увагу приділяє його історії краєзнавець Ігор Вікторович Подзерко (1932–2014) в книзі «Мой город» 2011 року, на яку ми вже не раз посилалися в минулих публікаціях. Як зазначає автор, цей та подібні будинки на західній стороні колишньої Новобазарної вулиці належали до забудови початку ХХ століття.

«Это были добротные, в основном кирпичные, дома предпринимателей Бурксера, Амнуэль, Бабаскина, Рульковского, Малкина, металлургов Орешкина, Волокиты и некоторых других квалифицированных рабочих металлургического завода. Большинство этих домов имели подвальные складские помещения, на первом этаже были магазины, а хозяева жили или на втором этаже двухэтажных строений, или в других постройках», – розповідає Ігор Подзерко.

Будинок з «Рекордсменом», як пише автор, первісно належав Василю Бабаскіну. Краєзнавець наголошує, що окремі дореволюційні будови цього торговельного ряду збереглися дотепер, але зовсім занепали, й нинішні власники їх зносять або реконструюють. І розповідає про те, яким чином уцілів за новітніх часів цей двоповерховий будинок.

Виявляється, у 2000 році будинок придбав директор фірми «Унірем-Термо» Олександр Дяченко. Будівлю планувалося відремонтувати, але з’ясувалося, що обкладені цеглою дерев’яні стіни та перекриття зогнили і, за висновком фахівців, будинок підлягав знесенню. Проте власник вирішив зберегти вигляд старої будівлі. За сучасним методом під струхлявілі дошки фасаду було підведено литий бетонний каркас, а вже потім прибрано гнилу начинку.

Ці роботи свого часу обійшлися в 400 тисяч гривень. Проте ще 5 тисяч гривень штрафу господар мусив сплатити чиновникам за зрив термінів ремонту власної будівлі. Вчинок зі збереження старовинного будинку Ігор Подзерко називає не інакше як патріотичним.

«А на мой вопрос, почему он так поступил, ведь проще и дешевле было сломать старое здание и из шлакоблоков выложить новое, Александр Павлович скромно ответил, что у него рука не поднялась ломать с детства знакомое здание с магазином спорттоваров, в котором он мальчишкой покупал свой первый велосипед», – такими словами завершує автор свою оповідь.

Нині будівлю виставлено на продаж, а приміщення колишнього магазину здають в оренду. Хочеться сподіватися, що з будинком усе буде гаразд.