Колишня державна районна електростанція, побудована в тридцяті роки, відзначилася в міській житловій забудові не лише монументальним "містечком ДРЕС", але й скромним селищем у нагірній частині міста, яка тоді була ще неймовірною окраїною.

"Майстер і настройщик музикальних інструментів (піаніно, роялі та інш.) Непокойчицький приймає замовлення від всіх громадян. Адреса: Кам’янське, посьолок Греса, № 10, кв. 1 (їхати трамваєм на Баглій, 3-я зупинка)", – таке оголошення було вміщено в окупаційній газеті "Кам’янські вісті" № 44 від 13 грудня 1941 року.

Селище ДРЕС, збудоване в 1937 році, складалося з двох десятків одноповерхових чотириквартирних будинків із невеликими земельними ділянками та необхідними господарськими спорудами. Назву "ДРЕС" тривалий час мала й тутешня трамвайна зупинка (згодом – "вулиця Маяковського", "Олександра Довженка") 2-го міського маршруту, відкритого в тому ж році.

Селище на плані 50-х років

Дотепер із забудови селища збереглися лише декілька будинків, решту ж було знесено під будівництво трьох панельних п’ятиповерхівок 1981 року та силікатної десятиповерхівки 1990 року з районним РАЦСом.

Назва "селище ДРЕС" із часом призабулася серед городян, але й нині його поодинокі будиночки нагадують нам про тодішні плани, за якими широка смуга одноповерхової забудови мала оперізувати місто з південного боку від Баранникової до Самишиної балки.