Відомий американський та канадський вчений і підприємець Александр Белл (1847–1922) увійшов у світову історію як винахідник телефона. Та цей видатний діяч залишив по собі добрий слід ще у багатьох галузях науки й техніки – від медицини до суднобудування та авіації.

На початку двадцятого століття Белл експериментував із просторовими конструкціями, складеними зі стрижневих трикутників. У таких структурах винахідника зацікавило поєднання високої міцності та невеликої ваги. 1907 року він зводить неподалік свого будинку 23-метрову оглядову вежу із трубчастих елементів, сполучених литими вузлами:

Незважаючи на досягнення Александра Белла, такі конструкції ще довго не знаходили свого вжитку в архітектурі. Лише по багатьох роках світові інженери звернули на них пильну увагу. Виявилося, що зі структурних елементів можна створювати перекриття величезної площі й влаштовувати для них опори у будь-яких точках.

Застосовувати їх гадалося передусім для будівництва промислових споруд. Але завдяки своєму стильному, естетичному вигляду вони набули поширення і в громадських будівлях, і в малих архітектурних формах.

У музеї історії міста

Не став винятком і тодішній Дніпродзержинськ: місцеві архітектори охоче використовували просторові конструкції в своїх проєктах із благоустрою міста. А втіленням таких проєктів особливо відзначився Придніпровський хімічний завод – головне містоутворююче підприємство тих часів.

Агітмайданчик у житловій забудові ПХЗ:

Куточки відпочинку: біля магазину "Щастя"…

Фото з архіву Мороза Олега Миколайовича

…і на території самого ПХЗ. До речі, стінку тут обличковано не аби чим, а рожевим туфом із Вірменії:

Та не лише ПХЗ. Ось такі конструкції розташувалися обабіч довгастої будівлі з магазинами та відділенням Ощадбанку на вулиці Сировця, нинішньому проспекті Тараса Шевченка:

Над естрадою в парку Соцміста:

Своєрідна інсталяція в сквері проспекту:

Найбільша ж відома нам структурна конструкція в місті підносилася над входом до центрального парку з його північної сторони. Велика ажурна плита з широкою проймою посередині, споруджена в комплексі з мозаїчними стінками та декоративними світильниками на них, справляла вельми приємне враження. Та, на жаль, до наших днів не збереглася.

Фото з архіву Мороза Олега Миколайовича

Знімок 2005 року, з фотоархіву Віктора Куленка

А такі просторові напівсфери можна й нині побачити біля багатьох дитсадків і на дитячих майданчиках по всій країні. Усі ж колись лазили по них, правда?