Початок сорокових років двадцятого століття був для металургійного заводу в Кам’янському-Дніпродзержинську періодом неабияких здобутків. За підсумками четвертого кварталу 1940 року завод став переможцем у Всесоюзному соціалістичному змаганні та отримав звання кращого металургійного підприємства СРСР. Журі наголосило, що за цей період підприємство значно покращило роботу, перевиконало план за всім металургійним циклом, краще від усіх заводів виконало план замовлень і досягло рівного виконання плану з чавуну, сталі й прокату впродовж усього кварталу.

Тим часом багато країн Європи вже палали у вогні Другої світової. Готувався до великої війни і Союз. Чимало підприємств, що виробляли суто мирну продукцію, стали працювати й на армію. Кам’янське не було винятком. Із 1940 року на металургійному заводі розпочали відливати корпуси артилерійських снарядів. Того ж року завод різко збільшив випуск прокату зі спецсталей для оборонної промисловості, зокрема підводного флоту та авіації. Було виконано велику роботу зі зміни калібрувань, підвищення точності прокатки, особливо – складних профілів для авіаційної промисловості.

У першому кварталі 1941 року завод знову виборов звання кращого металургійного підприємства країни, посівши перше місце й за технічним рівнем. На той час тут функціонували шість доменних печей, три мартенівських цехи із 14-ти печей, бесемерівський цех, два блюмінги, сім прокатних цехів, велике механічне, енергетичне і транспортне господарство. На підприємстві було зайнято близько 20 тисяч працівників.

Аркадій Шайхет

А в травні 1941-го передовий металургійний завод відвідав видатний фотограф, класик документальної фотографії Аркадій Шайхет. Митець створив тут відомий цикл знімків, окремі з яких стали хрестоматійними та увійшли до багатьох видань. Ось яким він побачив це потужне підприємство за кілька тижнів до початку найдовшого, найкривавішого й вирішального періоду світової війни, що завдасть таких важких втрат і Україні, і місту, і заводу.

Для допису використано інформацію з книги В. Попруги, П. Каракаша та В. Базарянинова "Вехи столетней истории" 1989 року