День Святого Миколая, що цього року вперше відзначається 6 грудня, – улюблене свято і дітей, і дорослих. А для Кам’янського воно ще й особливе. Адже саме Миколаю присвячені три найстаріших храми міста, що збереглися до наших часів, і недаремно цього святого називають небесним покровителем Кам’янського.

Свято-Миколаївська церква колишнього села Тритузного була збудована в 1913 році. У багатьох, зокрема й поважних виданнях зазначено 1820-й – насправді ж тоді відбудували після пожежі її дерев’яну попередницю, яка стояла тут із 1787 року.

У середині ХХ століття села Тритузного не стало. На його території простяглися неосяжні промзони, в основному – Придніпровського хімічного заводу, підприємства з переробки уранової сировини. Згодом ПХЗ став потужним виробничим об’єднанням, яке випускало також мінеральні добрива, іонообмінні смоли, рідкоземельні елементи та багато іншого.

Миколаївську церкву було зачинено на початку шістдесятих. Згодом будівлю передали управлінню будівництва Придніпровського хімічного заводу, і вона стала використовуватись під склад. Можливо, саме це й врятувало церкву – її не було знищено, як багато інших по країні в 60-ті роки. Нині будівля належить Православній церкві України.

Свято-Миколаївський собор, спроєктований архітектором Леонідом Бродницьким, було завершено будівництвом у 1894 році. Він витриманий у поширеному тоді «неоруському» стилі, що використовував мотиви російського зодчества XVII сторіччя. Увесь багатий декор будівлі виконано з цегли, ліплення тут не застосовувалось. Згодом церква пережила кілька масштабних розбудов.

За радянських часів тут містився музей, який, можливо, і вберіг будівлю від знищення. Зрештою ж наприкінці 80-х її було передано вірянам. Розпочалася велика реставрація, внаслідок якої Свято-Миколаївський собор зовні та всередині набув сучасного, вже звичного містянам вигляду. У 2010 році він став кафедральним собором новоствореної єпархії Української православної церкви.

Костьол Святого Миколая був споруджений у неоготичному стилі за проєктом архітектора Харманського. У 1898 році в храмі відбулося перше богослужіння. Згодом біля костьолу побудували католицький дитячий притулок зі школою.

За радянської доби костьол, як і решту храмів міста, зачинили в 1929 році. Згодом тут перебуло безліч різноманітних закладів та установ: клуб, планетарій, військкомат, згодом – склади та майстерні. Без належного утримання будівля дуже занепала.

Але врешті настають інші часи. Створюється ініціативна група із відродження зневаженої святині. Збирається католицька громада міста, у храмі знов розпочинаються богослужіння. Протягом 90-х років триває ґрунтовна реставрація будівлі. Сьогодні костьол Святого Миколая має цілком достойний вигляд та є справжньою окрасою міста.