Уже наступного року виповниться століття від часу заснування одного з найстаріших навчальних закладів міста – Кам’янського вищого професійного училища.

У 1925-му після довгих років запустіння та занепаду, спричинених революцією та громадянською війною, в Кам’янському нарешті відновлює роботу металургійний завод. Для забезпечення підприємства робітничими кадрами того ж року при заводі створюють школу фабрично-заводського учнівства. Про прийом учнів до школи оголосили влітку 1925-го, а вже в 1928 році відбувся перший випуск – майже двісті молодих висококваліфікованих робітників.

Однією з окрас Кам’янського стала простора, зручна будівля навчального закладу, споруджена в самому центрі тодішнього міста. Коли ж її було зведено? Вочевидь не у 1925 році: на той час у Кам’янському такі масштабні об’єкти ще не будувалися.

І дійсно, на сайті вищого професійного училища читаємо: «…виникла потреба у власному приміщенні, і в 1928 році почалося будівництво гарного світлого приміщення, де ми зараз і знаходимося».

Ось фотографія з журналу «Всесвіт» № 16 за 1928 рік (нарис Семена Дніпропетровського «Кам’янське – робітниче місто», фото Констянтиновського), яка зафіксувала старий базар у Кам’янському, що розташовувався тоді за пам’ятником «Прометей». Бачимо на знімку й сам монумент, і Свято-Миколаївську церкву, тоді ще діючу: зачинять її, разом з іншими культовими закладами міста, наприкінці 1929-го. Будівля училища на цій фотографії справді ще не проглядається.

Тобто знімок підтверджує, що в 1928 році будівництво закладу щонайбільше тільки-но розпочалося. У такому разі завершити його могли або в тому ж році, або в наступному. Так чи інакше, через два роки будівля вже цілком собі існувала та діяла, про що свідчать оці слова:

«Пам’ятник «Прометеєві», що його споруджено на честь Жовтневої перемоги, вже не дивиться за церковну огорожу. Прямо перед ним, на відвойованому в церкви в перших боях клаптику землі, за огорожею збудовано триповерховий будинок фабзавучу.

Тут за величезними вікнами виховують зміну. 784 учні – діти робітників, службовців і селян гризуть день крізь день ґраніт пролетарської науки», – йшлося в нарисі Сергія Низового «Велетень імени Дзержінського і дзержінці» у журналі «Зоря» № 4 за 1930 рік.

У 1940 році заклад було реорганізовано в ремісниче училище № 1, у 1955 – в технічне училище № 8, в 1963 – у професійно-технічне училище № 22, а в 2003 – у Дніпродзержинське (з 2016 – Кам’янське) вище професійне училище.

Безперечно, найвідомішим випускником училища за всю його історію став Нурсултан Назарбаєв, майбутній президент Казахстану, що в 1958–1960 роках здобув тут професію горнового доменної печі. Про нього тоді навіть згадала міська преса – таку цікаву замітку знаходимо в газеті «Дзержинець» від 10 лютого 1960 року:

«В технічному училищі № 8 вчаться професіям металургів молоді казахи. Особливо хороших успіхів у навчанні добивається Нурсултан Назарбаєв, який оволодіває спеціальністю горнового. Він завжди допомагає своїм товаришам.

На знімку (зліва направо): Н. Назарбаєв пояснює на макеті співучням А. Солбекову та К. Саракенову будову доменної печі.

Фото М. Назаренка».

Ось як!

Раніше ми повідомляли:

• Заводське училище в Кам’янському – фаховий коледж ДДТУ

Теги

вище професійне училищезабудоваисторияКам'янськенавчанняосвіта