Малюнок художника Б. Ф. Рибченкова з видання «Жены инженеров. Общественницы тяжелой промышленности» 1937 року

120 років сьогодні виповнюється від дня народження видатного українського архітектора Олекси Тація (1903–1967). Збагатив митець і спадщину Кам’янського: за його проєктом, виконаним у співавторстві з архітекторами Борисом Ведерниковим і Миколою Іванченком, у 1935 році було споруджено будинок відпочинку Дніпровського металургійного заводу в селі Щурівка біля Верхньодніпровська. Більше того, цей комплекс став одним із знакових творів у біографії Тація.

Обставини, які супроводжували це будівництво, докладно описані в книзі Ісая Абрамовича «Воспоминания и взгляды». Її автор працював тоді старшим інженером-економістом планового відділу управління капітального будівництва заводу. Дійовими особами цієї історії стали директор підприємства Йосип Манаєнков та народний комісар важкої промисловості СРСР Григорій Орджонікідзе.

На той час Орджонікідзе дозволив заводу – як заохочення за рентабельну роботу – протягом певного часу використовувати весь прибуток на премії та культурно-побутові заходи. За рахунок цих коштів Манаєнков і здійснив вельми корисний захід: збудував на березі Дніпра заводський будинок відпочинку на 300 місць.

Це було незаконно, оскільки виконувати капітальне будівництво за рахунок прибутків заборонялося. Попри те, директор, знаючи Орджонікідзе, вчинив саме так – і в короткий час будинок відпочинку було споруджено.

Але згодом у цій справі відкрила слідство прокуратура. Тоді Манаєнков просто зателефонував секретарю обкому Хатаєвичу і попросив його припинити справу до приїзду Орджонікідзе. Пролунав відповідний дзвінок із обкому до прокуратури, і справа завмерла.

У той час завод працював на відмінно, тримав перехідний Червоний прапор із виробництва сталі та прокату і давав до 10 мільйонів карбованців прибутку. Оглянувши новий будинок відпочинку, Орджонікідзе був у захваті та питав, за рахунок чого здійснили будівництво. Йому розповіли, як і чому порушили закон. Нарком обмежився усною доганою і сказав, що доручить знайти джерела, затвердити проєкт і кошторис та узаконити це самовільне будівництво.

Доля Йосипа Манаєнкова – висококваліфікованого металурга, грамотного керівника та господарника – склалася трагічно. У 1938 році, тобто вже після загадкової смерті Орджонікідзе, він був засуджений як «ворог народу» та розстріляний. У 2016 році на згадку про численні заслуги Манаєнкова перед заводом і містом його іменем назвали колишню вулицю Комунарну в Кам’янському.

Долучайтеся, читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах: YouTube, Facebook, Instagram, Telegram