Вулиця Комунарна (Архітектурна) в Кам’янському – її збудували самі мешканці

Одним із виразних зразків житлової забудови міста міжвоєнної доби стала ця вулиця, в історії якої яскраво відобразилося минуле країни загалом і Кам’янського зокрема.

14 три- і чотириповерхових будинків тодішньої Комунарної вулиці – окрім дещо пізнішого, але теж довоєнного № 10, – були споруджені на початку тридцятих років за ініціативою директора металургійного заводу Йосипа Манаєнкова, коли частину Нижньої колонії зносили під аглофабрику.

Спорудили їх методом народного будівництва – за участю всіх майбутніх мешканців кожного з них. (Через багато років, у вісімдесяті, таку практику буде відроджено у вигляді МЖК – молодіжних житлових комплексів).

Будівельникам видавали зі складу матеріали, за кожним будинком було закріплено виконроба з кресленнями, й працівники заводу після робочої зміни брали участь у будівництві – бригадами-"комунами", звідси й пішла назва вулиці. Усі роботи велися практично вручну, адже з техніки тоді були лише прості корби та гужовий транспорт.

Для підвезення будівельних матеріалів до всього прилеглого району від станції Тритузної проклали залізничну колію, яка йшла Комунарною вулицею, Спортивним проїздом і частиною Медичної вулиці, закінчуючись біля майбутнього індустріального технікуму. По ходу цієї лінії було влаштовано великий склад будматеріалів, на місці якого в шістдесяті збудують міську дитячу лікарню.

Комунарна ж вулиця – попри те, що дістала назву від робітничих бригад, а не від більшовицьких загонів комунарів, – за новітніх часів уже двічі змінила своє ім’я: в 2016 році її перейменували на честь Йосипа Манаєнкова, а у 2024 – в Архітектурну.

Справжньою окрасою довоєнної Комунарної став монументальний будинок № 10 із просторим і світлим магазином Міськхарчоторгу. Також до Другої світової тут постали дитячі ясла (згодом – адмінбудівля) на початку вулиці й дитсадок на Братській, чи то пак Побратимів.

Знімки 2019 року