Вільнюський район Лаздинай свого часу став одним із визначних досягнень радянського містобудування. За рівнем комфорту, благоустрою та розвитку інфраструктури він справді не мав собі рівних.

У 1974 році Лаздинай відзначили вищою державною нагородою – Ленінською премією, яка вперше присуджувалася не за окремий об’єкт, а за район масової забудови.

А в 1979–1985 роках у цьому знаменитому районі литовської столиці за проєктом архітектора Чесловаса Мазураса спорудили дев’ять монолітних 16-поверхівок, передбачених у забудові ще раніше. Ці домінанти виразно завершили образ Лаздиная.

Згодом такі житлові будинки були зведені й у низці інших міст. Знайшов проєкт своє втілення і в Кам’янському-Дніпродзержинську: саме за ним в останні радянські роки на лівобережжі розпочалося будівництво найвищої в місті багатоповерхівки.

У середині дев’яностих, коли роботи остаточно зупинилися, «коробку» будівлі було майже завершено. Відтоді її вигляд лишався незмінним цілих двадцять років, і лише в 2016-му будинок все ж довели до якогось пуття.

Ця шістнадцятиповерхівка лишилася єдиною згадкою про плани, якими на лівобережжі намічалося зводити не лише 16-, а й 20–24-поверхові монолітні будинки.