Як втілився стиль модерн в архітектурі Кам’янського
Щороку 10 червня відзначається Всесвітній день модерну. Цей стиль, названий у Франції "ар-нуво", в Німеччині "югендстиль", в Австрії "сецесія", на початку двадцятого століття прийшов на зміну історичним мистецьким напрямам, ознаменувавши творчий пошук тогочасних художників і архітекторів. Вирізнявся він примхливістю, декоративністю, вигадливістю, плинністю та мінливістю форм. І, що не менш важливо, – новітніми технічними й конструктивними засобами.
Сходи в “Будинку Макомаського“
У провінційному, суворо-металургійному Кам’янському легковажний модерн не набув такого великого поширення, як інші стилі, проте реалізувався у низці знакових будівель. Яскравими його представниками були кінематографи "Художній" початку століття (за радянських часів – "Пролетар", "Родина") на Гімназичному проспекті та "Ампір" 1914 року (пізніше – "Змичка", "Слава") на Базарній площі.
Вид Гімназичного проспекту: краєчок "Художнього" бачимо праворуч
Колишній "Ампір" у день Першотравня 1928 року
Безперечним впливом модерну позначено відомий житловий будинок авторства Олексія Сокола 1915 року на Інститутській вулиці, 2. Настільки, що його архітектуру цілком можна схарактеризувати як "класицизований модерн" або навіть "модернізовану класику".
Риси модерну знайшли своє втілення в архітектурі найстаріших лікарень міста: колишніх заводської та – особливо – земської: згодом міських № 1 та № 3 відповідно. А також – типових сільських шкіл Романкового, Кам’янського, Тритузного та Карнаухівки, декотрі з яких збереглися на території міста.
Окремі деталі модерну траплялися й трапляються в рядовій забудові старого Кам’янського. Особливий же інтерес становить житловий будинок освітян 1915 року на Інститутській, 1, витриманий у "раціональному модерні", – передвісник доби нової, функціоналістської архітектури.
На хвилі національного відродження початку ХХ століття виник і український архітектурний модерн, який відобразив у собі мотиви народного мистецтва. У Кам’янському він представлений ранньорадянською архітектурою – будівлями Нового селища металургів, забудованого в другій половині 1920-х років за проєктами видатного українського архітектора Віктора Троценка.
