65 років тому над полігоном Сухий Ніс, що в архіпелагу Нова Земля, відбувся найпотужніший вибух в історії людства. 30 жовтня 1961 року тут було успішно проведено випробування "виробу 602" – водневої бомби з тротиловим еквівалентом понад 50 мільйонів тонн. Проєктна її потужність могла становити іще неймовірніші 100 мегатонн, та зрештою була знижена вдвічі.

Бомбу підірвали дистанційно на чотирикілометровій висоті над землею, скинувши на парашутному пристрої із зовнішньої підвіски літака-носія – спеціально переобладнаного "Ту-95". Сейсмічна хвиля, породжена вибухом, тричі обігнула земну кулю. Випробування набуло великої політичної ваги, наочно продемонструвавши, що СРСР володіє зброєю масового ураження необмеженої потужності. І прискорило підписання Договору про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі та під водою у 1963 році.

Яку ж роль у цій події відіграло місто Дніпродзержинськ-Кам’янське?

Свій шлях від заводу в Арзамасі-16 до авіабази на Кольському півострові "виріб" подолав у спеціальному вагоні, виготовленому на заводі імені газети "Правда" – це підприємство тоді випускало найширший спектр продукції від звичайних вантажних вагонів до платформ транспортно-встановлювальних агрегатів для космічних ракет. А виробництво дейтерію та важкої води (як для "мирного" наукового та промислового застосування, так і для термоядерної зброї) на Дніпродзержинському азотно-туковому заводі діяло з кінця 40-х років, як і уранове виробництво на "шлаковому" – майбутньому Придніпровському хімічному. Тож внесок міста у створення радянської водневої бомби, перше випробування якої відбулося ще в 1953 році, був вагомим і незаперечним.

У публікації використано кадри з нещодавно розсекреченого документального фільму "Испытание чистой водородной бомбы мощностью 50 млн тонн"