Мистецтво перевтілення: як працює гримерний цех Кам’янського театру ім. Лесі Українки
Прем’єри Академічного музично-драматичного театру імені Лесі Українки щоразу збирають повні зали, а нові постановки активно обговорюють глядачі. Та поки увага публіки прикута до акторів на сцені, за лаштунками триває кропітка робота десятків людей. Один із тих, без кого неможливо уявити жодну виставу, — театральний гример. Саме він допомагає акторам повністю перевтілитися у своїх персонажів.
Не просто макіяж, а справжнє мистецтво

Начальниця гримерного цеху Кам’янського академічного музично-драматичного театру імені Лесі Українки Оксана Буртова зізнається: про творчу професію мріяла ще з дитинства. Попри дві здобуті освіти, саме театр став справою всього її життя.
За словами майстрині, професія гримера набагато ширша, ніж здається на перший погляд.
“Гример — це не лише про обличчя. Ми виготовляємо, підбираємо й кріпимо перуки, вуса, бороди та шиньйони, які дуже часто використовуються у виставах. Усе це входить до нашої професії. Саме тут ми навчилися працювати з пастижерськими виробами, адже у звичайних салонах чи перукарнях такого не роблять.”.
Саме гример допомагає акторові змінити вік, риси обличчя або й зовсім перевтілитися у казкового чи містичного персонажа.
Робота починається задовго до прем’єри
Створення сценічного образу стартує ще на етапі підготовки вистави. Режисер і художник продумують зовнішність кожного героя, а гример має втілити цей задум у життя. Для цього використовують не лише декоративну косметику — тональні засоби, коректори, тіні, туш чи помади; у професійному арсеналі є спеціальний театральний та кіногрим, який дозволяє кардинально змінити зовнішність людини.

“Наскільки добре триматиметься грим, залежить навіть від того, наскільки сильно актор пітніє під час вистави”, — усміхається Оксана Буртова.
За її словами, на сцені навіть звичайний денний макіяж має бути значно яскравішим, ніж у повсякденному житті. Це необхідно, аби глядачі могли добре бачити міміку та емоції акторів навіть із найдальших рядів.
Актори теж уміють гримуватися
Багато хто дивується, але кожен професійний актор ще під час навчання опановує основи театрального гриму. Артистка драми Тетяна Петренко розповідає, що якщо йдеться про звичайний сценічний макіяж, більшість акторів виконує його самостійно.


“Під час навчання всі актори проходять курс гриму. Якщо це звичайний макіяж, то майже всі артистки роблять його самі”.
Однак складні сценічні перевтілення вже неможливі без професійних гримерів. Артистка драми Світлана Нікітенкова-Вертій пригадує, що найбільше подобалося перевтілюватися саме у казкових персонажів.

“Коли граєш у казках, завжди цікаво створювати образи тваринок чи фантастичних героїв. А ще дуже подобалося перевтілюватися у літніх жінок — малювати зморшки, змінювати риси обличчя, щоб повністю відчути себе іншою людиною”.
Дві години роботи заради кількох хвилин на сцені
Створення одного образу може тривати від двадцяти хвилин до двох годин. Найбільше часу потребує пластичний грим із використанням спеціальних накладок, ран, рубців чи інших складних деталей. Під час підготовки вистави “Вій” журналістам вдалося побачити цей процес на власні очі. А Оксана Буртова згадує, що одними з найскладніших залишаються образи з вистави "Матінка Кураж".



“Є персонажі, яких перед кожною виставою ми створюємо буквально з нуля. Наприклад, у “Матінці Кураж” є герої з відкритими пораненнями. Ми з другим гримером працюємо над ними близько півтори години перед кожним показом. Це спеціальний пластичний грим, кров, відкриті рани — усе має виглядати максимально реалістично.”
Не менш складним був і образ чорта у виставі “Ніч перед Різдвом”. Для нього спеціально виготовили роги та ніс, які щоразу ретельно приклеювали за допомогою професійних матеріалів, щоб вони виглядали природно й витримували всю виставу.
Вистава для гримера триває за кулісами
Попри багаторічний досвід, перед кожною прем’єрою Оксана Буртова хвилюється. Її найбільше переживання — щоб грим витримав активну гру акторів, а перуки та складні накладки не підвели у найвідповідальніший момент. Саме тому під час вистави вона майже не бачить того, що відбувається на сцені. Її місце — за кулісами, де необхідно швидко поправити зачіску, освіжити грим або допомогти акторові миттєво перевтілитися в іншого персонажа.
“Грим — це завершення внутрішнього образу актора. Коли ми робимо собі зачіску чи макіяж, дивимося в дзеркало — і настрій змінюється. Так само й артисти. Побачивши себе вже в образі, вони починають ще глибше відчувати свого персонажа”.
Глядачі бачать лише кілька годин вистави, однак за ними стоять десятки людей, чия праця часто залишається непомітною. Саме гримери, костюмери, художники, освітлювачі, звукорежисери та багато інших фахівців створюють ту атмосферу, яка дозволяє акторові повністю перевтілитися, а глядачеві — повірити у сценічну історію. І хоча більшість із них ніколи не виходить на сцену під оплески, без їхньої майстерності не народилося б жодне театральне диво.