Дніпродзержинський гідровузол був спроєктований харківським інститутом «Укргідропроект» і збудований у 1956–1966 рр. У комплекс вузла увійшли греблі, будівля гідроелектростанції, судноплавний шлюз, підсобні промислові підприємства, науково-дослідна база Всесоюзного інституту гідротехніки та житловий район.

«Вслед за Кременчугской ГЭС институт начал разрабатывать проект Днепродзержинской (ныне – Среднеднепровская) ГЭС. Этот гидроузел оказался, пожалуй, самым изысканным в архитектурном плане среди всех шести, возведенных на Днепре», – йдеться на сайті «Укргідропроекту».

«Гармоничное единство всех функциональных частей, хорошие пропорции, своеобразный ритмический строй и синтез искусств характеризуют архитектуру Днепродзержинского гидроузла – четвертой ступени каскада, расположенной у северо-западной окраины Днепродзержинска», – додає видання «Архитектура Украины на современном этапе» 1984 року.

До цього видатного архітектурного ансамблю увійшли і дві альтанки, що постали в селищі енергетиків навпроти 5-ї міської лікарні та на греблі ГЕС. За конструкцією вони аналогічні: оберемок струнких, ніби невагомих опор тримає на собі тонкий залізобетонний диск.

Цей кадр взято з міської кінохроніки, яка зафіксувала участь городян у всесоюзному суботнику 11 квітня 1970 року. «25 тысяч деревьев, 500 тысяч кустарников посадили днепродзержинцы в этот день», – оповідає диктор:

Високе плато, на якому простягся район, переходить тут у крутий схил до Дніпра. Колись звідси відкривався неповторний краєвид великої ріки. За півстоліття висаджені та дикорослі дерева утворили тут справжній гай, над яким височіє альтанка. Нині спорудою опікується кафе, розташоване поруч.

Майже така сама, але ще більш мінімалістична альтанка побудована на самій греблі, неподалік зупинки «ГЕС»:

Взагалі, шістдесяті роки подарували місту безліч надзвичайно стильних «малих архітектурних форм»: альтанок, кіосків, торговельних і зупинкових павільйонів, ліхтарів тощо. Із тієї спадщини вкрай мало дійшло до наших часів. І тим ціннішими для нас є ці два яскраві представники доби, що збереглися в селищі енергетиків та на гесівській греблі.