У липні відбулася краєзнавча експедиція «Родом із дна морського», присвячена 60-річчю утворення сучасних південних сіл Кобиляцької громади та десятиріччю від дня заснування ГО «Кобеляцький краєзнавець».

Серед учасників заходу – представники влади, освіти, культури, активісти старостинських округів Придніпрянського, Вільховатського, Шенгурівського районів, населені пункти яких підлягали вимушеному переселенню у 1961 – 1963 рр. під час будівництва Дніпродзержинської (нині Середньодніпровської) ГЕС із чаші Дніпродзержинського водосховища.

Переселення торкнулося Онуфріївського району Кіровоградської області (нині Кропивницької), Криничанського, Верхньодніпровського, Лихівського районів Дніпропетровської області та Кишеньківського, Кременчуцького районів Полтавської області, тобто, як правобережних, так і лівобережних територій України.

Особливо постраждали лівобережні села, приміром, Кишеньківський район, 32 населених пункти якого опинилися під водою, і район припинив існування. Для переважної більшості мешканців затоплених селищ це була особиста трагедія, пов’язана не тільки з втратою своєї малої батьківщини, але й порушенням традиційного плину життя, нищенням місць пам’яті, розривом зв’язків між поколіннями.

Експедиція почалася зі Зміїної гори біля села Лучки Шенгурівського старостинського округу, з якої відкрився каньйон з неймовірно фантастичним ландшафтом, що утворився на місці затоплених селищ. Разом з тим Зміїна гора – клаптик унікального  плакорного степу зі степовим різнотрав’ям,  що дає можливість уявити багатство причорноморських степів. Про це на своїй сторінці у Фейсбук розповіла директор Музею історії міста, кандидат історичних наук Наталія Буланова, яка разом з працівниками Середньодніпровської ГЕС Валерієм Нестеренком та Юрієм Вінтюком представляла місто Кам’янське на цьому заході.

Попереду – моє село. За горою Мечеть його не видно, але його й нема. Це Солоновасилівка, що примикала до Кишиньок. І у 1962 році, після сьомого класу, повів нас вчитель географії і астрономії Бабіч Михайло Якович на екскурсію через правобережні Кишеньки наліво до соснового лісу. Ми пройшли Федолянівкою, зупинились за лівобережною Кишенькою і він сказав: «Юні туристи, послухайте мої слова. Ми знаходимось на дні майбутнього водосховища (потім в народі його назвали морем). Через деякий час тут буде вода, тут не буде лісу, не буде оцих сіл, звідки ми прийшли і якими переходили, запам’ятайте».

І ці його слова вже на той час збувалися. У жовтні 1962 р. було перекрито русло Дніпра і розпочалося наповнення водосховища під час будівництва Дніпродзержинської електростанції. Ті території були залиті водою, переселення було планове, проте важко сприймалося простими селянами.

На Зміїній горі прозвучала молитва за українських воїнів, за села, яких немає. За загиблих українців у цій страшній кривавій війні.

Експедиція продовжилась в селі Лучки, в адміністративно-науковому центрі регіонального ландшафтного парку «Нижньоворкслянський», розташованому в колишньому будинку графа Товстопузова. Територія парку охоплює заплаву та тераси Ворксли й низку островів та частину акваторії Кам’янського (колишнього Дніпродзержинського)  водосховища. Типовими там є унікальні байрачні діброви, степові ділянки, осокові болота та луки. Це село лишилось незатопленим.

Потім експедиція переїхала до села Вільховатка, в клубі якого відбулася краєзнавча конференція. Голова краєзнавчого товариства «Кобеляцький краєзнавець» та очільник Кобеляцького земляцтва Леонід Митько, автор краєзнавчих, художніх та публіцистичних творів розповів про діяльність місцевих краєзнавців, представив підготовлені осередком видання, в яких висвітлена історія Кобиляччини.

Проблема затоплених земель Полтавщини знайшла висвітлення у виступах Віталія Глинського, Наталії Смоляр, інших учасників конференції. Зокрема Наталія Буланова звернула увагу на те, що, окрім руйнації традиційного укладу життя мешканців затоплених територій, води Дніпродзержинського водосховища поглинули великий пласт історико-культурної спадщини.

Долучайтеся, читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах: YouTube, Facebook, Instagram, Telegram