У читальній залі бібліотеки-філії №7 Кам’янської міської публічної бібліотеки відбулося справжнє свято душі, наповнене емоціями, спогадами та щирим сміхом. Цього дня, 28 травня, відома серед містян як "Бібліотека на Мазепи" книгозбірня відсвяткувала свій 45-річний ювілей. Офіційні урочистості швидко переросли у теплу родинну зустріч, адже головними винуватцями свята стали люди, які щодня віддають закладу свою душу та серце. Привітати самовідданий колектив прийшли найвідданіші друзі, відвідувачі та колеги по культурному цеху. Простір, що давно став живим культурним хабом Лівобережжя, приймав музичні подарунки, квіти та безліч слів подяки, а розпочалося все за традицією з великої спільної фотосесії для міського телебачення та літопису філії, щоб назавжди закарбувати цей пам’ятний момент на самому початку зустрічі.

Від п’ятикімнатної квартири до сучасного цифрового хабу

Історія цієї унікальної філії почалася у 1977 році, коли на лівому березі Дніпра стрімко виростали нові мікрорайони. Тоді про бібліотеку в офіційному проєкті забули, але залишити людей без книги було просто неможливо. Перші сторінки літопису створювалися у звичайній п’ятикімнатній квартирі за адресою: вулиця Харківська, 1. Саме туди, де новенькі томики Дюма чи свіжі номери журналу "Всесвіт" були найбільшим дефіцитом, вишикувалися черги лівобережців. Біля витоків створення цього осередку стояли Лариса Поцелуйко, Алла Біленко, Олександра Костенко та Тетяна Гнояна, які заклали міцний фундамент доброзичливості. Офіційний статус філії №7 заклад отримав у 1979 році, а згодом пройшов крізь важкі випробування непаливних та скрутних 90-х років. У 1998 році книжковий фонд переїхав на Бульвар Героїв, де народився відомий сімейний фестиваль "Як мама і тато люблю я читати", а за роки плідної праці колектив виборов звання кращої бібліотеки міста.

З роками філія перетворилася на потужний інформаційний та краєзнавчий центр. Проєкти "Лоцмани краю" та "Дніпродзержинськ — наш дом" об’єднали навколо закладу місцеву інтелігенцію. Саме тут проходили художні вернісажі Анатолія Жежера, чиї картини й сьогодні прикрашають стіни приміщення, а також творчі зустрічі з письменниками Олегом Майбородою та Анною Купрій. Справжнім проривом став 2011 рік, коли завдяки перемозі у проєкті "Бібліоміст" у бібліотеку увірвалися цифрові технології. Тут відкрили безкоштовні курси англійської мови, навчали літніх людей комп’ютерній грамотності, а в майстерні "Мукасолька" дітлахи створювали вироби із солоного тіста. Сучасну адресу на проспекті Івана Мазепи, 39 бібліотека отримала у 2019 році. Попри складний переїзд, ремонти власними силами та пандемію, простір вистояв завдяки допомозі волонтерів і небайдужих мешканців. З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році бібліотека стала ще й волонтерським фронтом: тут плели маскувальні сітки, збирали ліки, проводили благодійні ярмарки "Купи книгу — допоможи ЗСУ", а разом із фондом "Карітас" та проєктом "Кам’янське намисто" допомагали адаптуватися родинам переселенців.

Дім двох Людмил та рукотворний затишок громади

Сьогоднішнє свято стало моментом визнання для тех, хто щодня дарує закладу своє серце. Місцеві мешканці часто називають філію "домом двох Людмил". Завідувачка Людмила Стрельник та бібліотекарка Людмила Кісіль створили тут неповторний, майже рукотворний затишок. Під час урочистостей колеги тепло охарактеризували чарівних працівниць: Людмила Миколаївна є справжньою "квітковою феєю", яка створила найкращий квітник у районі, а Людмила Іванівна — майстриня кулінарних шедеврів, яка наповнює бібліотеку ароматом домашньої випічки та затишку. За свою інноваційну діяльність та щиру підтримку громади колектив філії заслужено став лауреатом міського конкурсу "Кам’янське мистецьке перевесло".

Спогади, музика та поетичні дарунки від щирих друзів

Розділити радість ювілею та привітати працівників завітали почесні гості, серед яких були представники управління культури, директор КМПБ Лариса Денисюк, а також Лілія Шушура, які висловили слова глибокої поваги до праці бібліотекарок. Особливо зворушливим та ностальгічним став виступ ветерана бібліотечної справи Ніни Іванівни Туркіної. Вона щиро поділилася з присутніми своїми спогадами про роки роботи в цій бібліотеці, згадавши, скільки всього чудового, світлого та гарного відбувалося у стінах закладу в ті часи.

Ліричного настрою події додало чарівне звучання живого саксофона у виконанні Галини Клименко, а колоритні виступи гурту "Калина" подарували присутнім щиру українську пісню. Хвилинку творчості та гумору гостям презентував постійний і відданий читач Віктор Іванович Зінченко, який майстерно прочитав дві дотепні гуморески та продекламував власні вірші, які зворушливо присвятив улюбленій бібліотеці.

Завершився цей насичений та емоційний день на дуже теплій ноті, адже після завершення виступів усі присутні долучилися до дружнього святкового чаювання. Сорок п’ять років пролетіли як одна мить, проте історія "Бібліотеки на Мазепи" триває, адже її продовжують писати люди: закохані у свою справу бібліотекарки та їхні вдячні читачі.