Повномасштабне вторгнення в Україну триває вже більше року, та війна почалася набагато раніше – 9 років тому на сході нашої країни. Віримо в Перемогу від усього серця, пам’ятаємо усіх героїв, які боролися та борються за нас.

Бібліотека на Шевченка пропонує вашій увазі ТОП-3 української воєнної прози, яка в наших реаліях міцно утвердилася як окремий літературний жанр.

Дмитро Вербич, «Точка неповернення»

Ця історія про сучасних українських лицарів з різним способом життя: вегетаріанця, який торгував соляркою в Нігерії, тренера з фрі-файту, мандрівника й багатьох інших. Проте в одну мить для них настала точка неповернення, точка, після якої життя вже не може бути таким, як до того. Почалася війна. У цій книжці автор, боєць добровольчого батальйону, розповідає про активну фазу бойових дій 2014–2015 років, коли вся країна, затамувавши подих, чекала звісток зі сходу України. Він відверто розказує про багатоликість ворогів на фронті: сепаратисти, російські спецпризначенці, холод, голод і бруд. Про те, як воювати з ножем проти гранатомета чи кулемета та приймати рішення, від яких залежить не лише твоє життя. І те, як страшно, коли події розгортаються наче в комп’ютерній грі, проте зберегтися й вийти ти вже не можеш.

Сергій Дзюба та Артемій Кірсанов, «Позивний “Бандерас”»

 Це справжній військовий бойовик, чи не найперший в Україні, заснований на реальних подіях. У зоні АТО у вересні 2014 року за «наводкою» диверсанта скоєно теракт – сепаратисти знищили маршрутку, загинуло дванадцятеро дорослих і дитина. Стає відомо, що інформатор ворога – службовець української армії, водночас шляхом радіоперехоплення з’ясовується, що в цьому регіоні чекають на прибуття полковника російського ГРУ. Розпочинається операція зі знешкодження диверсанта, здійснення якої доручають групі контррозвідників на чолі з капітаном Антоном Саєнком.

Сергій Лойко, «Аеропорт»

240 днів тривала боротьба за донецький аеропорт. 240 днів солдати провели під кулями, з пораненнями, без їжі і води. Сьогодні це практично знищена будівля, від якої залишилися тільки зруйновані стіни і обгорілий каркас, а в минулому вона була презентабельною і модернізованою. Але саме вона багато в чому стала символом мужності, сили духу і непохитності українського народу. Прочитати «Аеропорт» варто тим, хто хоче побачити, як буквально з «поту і крові» виростав цей символ, і зрозуміти, чому його захисників називають «кіборгами».

Долучайтеся, читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах: YouTube, Facebook, Instagram, Telegram