Сьогодні у всьому світі відзначається Міжнародний день художника  який було започатковано у 2007 році Міжнародною Асоціацією "Мистецтво народів світу". З нагоди цього свята ми хочемо згадати і привітати видатних художників Кам’янського, які своєю творчістю дарують яскраві емоції людям, роблять цей світ більш гармонійним і прославляють наше мсто.

Сергій Юрійович Бабіч. Український художник, графік, педагог. Член Національної спілки художників України з 1992 року.

Народився 15 липня 1953 у Дніпродзержинську (зараз Кам’янське). Після закінчення середньої школи здобув освіту в Дніпродзержинському індустріальному технікумі. Надалі продовжив навчання у Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті, який закінчив у 1977 році. З 1978 року працював викладачем художньої школи імені Першудчева (зараз Художня школа ім. Роберта Лісовського), в якій викладав 45 років.

Сергій Бабіч учасник багатьох обласних на національних виставок. Персональні виставки художника проходили у рідному Кам’янському, а також за кордоном: у Франції, Сербії, Канаді та Швеції. Твори художника зберігаються в закладах Міністерства культури та мистецтва України, в музеї історії міста Кам’янське, в приватних колекціях, а також в галереї "Базальт" у столиці Сербії м. Белград.

Сергій Павлович Лаушкін. Український художник, графік, скульптор. Член Національної спілки художників України з 1990 року.

Народився 11 грудня 1954 року в місті м. Дніпродзержинськ (зараз – Кам’янське). У 1983 році закінчив факультет графіки Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова. Працює у жанрі станкового живопису і графіці. Довгий                час жив і працював у Кам’янському. З 1986 по 1980 рік викладав у Дніпродзержинській дитячій художній школі. Брав участь у вітчизняних і закордонних виставках. Роботи зберігаються в національному музеї Т. Шевченка (Київ), Запорізькому художньому музеї та Бердянському (Запорізька область) художньому музеї, музеї історії Кам’янського, галереї "Базальт" (Белград).

Останніми роками Сергій Лаушкін живе і працює в Києві, але зв’язків з рідним містом не втрачає – приїздить до родичів, друзів, колег, бере участь у міських творчих заходах. Зокрема, Сергій Павлович свої роботи на культурологічному фестивалі "Мамай-фест".

Алла Альбертівна Михальчук. Українська художниця, архітектор.

Народилася в Кам’янському (тоді Дніпродзержинськ). Закінчила художню школу та архітектурний факультет Дніпропетровської будівельної академії. Саме архітектурна освіта допомагає художниці в малюванні, яка дуже полюбляє малювати старовинні будівлі. Подорожуючи по містах Європи, знаменитих своєю архітектурою, вона переносить побачене на полотна своїх робіт. Також художниця пише краєвиди, натюрморти, портрети і картини, в яких відображає історію і традиції України.

Алла Михальчук 5 років працювала у театрі ім. Лесі Українки на посаді головного художнього художника. Учасниця багатьох закордонних і національних виставок та різноманітних арт-проєктів. Зокрема у 2017 році персональна виставка живопису Алли Михальчук відбулась в Києві, у приміщенні Верховної Ради. Роботи художниці зберігаються у приватних колекціях в Україні й за кордоном.

Гарнік Ашотович Хачатрян. Заслужений художник України (2002), Почесний громадянин Кам’янського (2002), член Національної спілки художників України (1991).

Народився 18 травня 1950 року в місті Кафан (Вірменія). У 1972 році закінчив Єреванське художнє училище ім. Ф. Терлемезяна, надалі продовжив навчання у Харківському художньо-промисловому інституті, який закінчив у 1981 році. Після закінчення інституту за розподілом направлений до нашого міста, де він мешкає і працює до теперішнього часу.

Гарнік Хачатрян автор багатьох пам’ятників, меморіальних комплексів, скульптур та скульптурних портретів. Зокрема Гарнік Ашотович є автором пам’ятників Тарасу Григоровичу Шевченко, пам’ятнику Матері та архітектурно-скульптурної композиції "Голгофа" у нашому місті.

Його твори зберігаються у Національному музеї історії України у Другій світовій війни, Дніпропетровському художньому музеї, Музеї історії міста Кам’янське. 22 січня 2017 року під час святкування 98-ї річниці Акта Злуки України, на Соборній площі Дніпра відкрили пам’ятний хрест на честь об’єднання УНР та ЗУНР, автором якого був саме Гарнік Хачатрян.

Саме Гарнік Хачатрян займався відновленням оригінальної скульптури пам’ятника "Прометей", що перебуває сьогодні в експозиції просто неба Музею історії міста.

Олександр Тимофійович Чегорка. Український художник, архітектор, скульптор. Член Національної Спілки художників України з 1992 року.

Народився 4 лютого 1957 року у місті Верхівцеве Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області. Освіту тримав у Київському державному художньому інституті на архітектурному факультеті, який закінчив у 1980 році він закінчив Надалі вступив до аспірантури Київського державний художній інститут, паралельно працюючи в одному з київських проєктних інститутів. Через два роки Олександр Чегорка покидає навчання, а у 1983 році переїздить до нашого міста де починає працювати проєктантом художньо-виробничого комбінату. В цей час він займається написанням картин та бере участь у виставках. У 1992 році Олександр Чегорка був прийнятий до Національної спілки художників України. З 2001 року працював архітектором Дніпровського району та стає архітектором в управлінні головного архітектора м. Дніпродзержинська.

Як архітектор є співавтором Гарніка Хачатряна низки пам’ятників в нашому місті: пам’ятник Тарасу Шевченку, пам’ятнику Жінці – матері, монументу трамвайної трагедії, меморіалу жертвам Голодомору і політичних репресій, який встановлений на 9-му кілометрі Запорізького шосе, м. Дніпро).

У творчості Олександра Тимофійовича переважає національний стиль, у своїх роботах він часто використовує елементи народної творчості та фольклору.

Як художник Олександр Чегорка брав участь у багатьох регіональних та національних виставках, також його картини виставлялися і за кордоном. Його роботи зберігаються в Міністерстві культури і туризму України, музеї історії Кам‘янського, в приватних колекціях Дніпра, Києва, Львова, Німеччини, Франції, США, а також в колекції галереї "Базальт" (м. Белград, Сербія).

Фото з інтернету з відкритих джерел.