29 травня у Кам’янському відбулося дуже тепле, зворушливе та по-родинному щемливе свято. Відомий у місті благодійний фонд "Ми з Кам’янського" відзначив свою 4-ту річницю. Насправді день народження організації — 11 травня, проте через високу завантаженість волонтерів та щоденні нагальні завдання зібратися й відзначити цю подію вдалося лише в п’ятницю.

Благодійний фонд "Ми з Кам’янського" — це відома місцева організація, яка розгорнула надпотужну діяльність із початком повномасштабного вторгнення. Фонд об’єднав навколо себе волонтерів, небайдужих містян та вимушених переселенців для вирішення найгостріших гуманітарних проблем людей, які через війну залишили свої домівки й знайшли прихисток у нашому місті, а також для всебічної допомоги Збройним силам України.

Невтомні руки, що оберігають життя

З перших днів великої війни жінки цього фонду без упину плетуть маскувальні сітки для наших захисників. Лише вдумайтеся в ці цифри: за 4 роки своєї діяльності майстрині сплели 34 337 квадратних метрів сіток, а за 5 місяців поточного року — вже 3183 кв. метри! Навіть у святковий день жінки продовжували в’язати маскувальне покриття до самого початку урочистостей.

Окрім цього, фонд активно допомагає пораненим бійцям, які проходять лікування у нашому місті, підтримує переселенців та бере активну участь у всіх волонтерських заходах і гуманітарних місіях, які проводяться у Кам’янському за ініціативи місцевої влади.

Оскільки наше місто прийняло велику кількість внутрішньо переміщених осіб із Донеччини, Луганщини, Харківщини, Запорізької та Херсонської областей, фонд узяв на себе вагому частку їхньої адаптації:

• організовує видачу гуманітарних наборів (продуктових та гігієнічних);
• допомагає з теплим одягом, ковдрами та речами першої потреби;
• підтримує місцеві родини, які опинилися у складних життєвих обставинах, самотніх людей похилого віку та багатодітні сім’ї.

Організація тісно взаємодіє з міською радою, іншими волонтерськими центрами (зокрема з ГО "Бджола") та локальними ініціативами для координації великих гуманітарних проєктів. Вони часто виступають співорганізаторами благодійних акцій, ярмарків, спортивних заходів та концертів, збори з яких спрямовують на потреби ЗСУ або на лікування поранених воїнів.

Хвилина мовчання та несподівані сюрпризи від фронтових друзів

За ці 4 роки волонтери фонду стали справжньою, міцною родиною, де разом ділять і радість, і страшний біль. На жаль, дехто з жінок-волонтерок уже втратив на цій війні своїх найрідніших людей. Пам’ять про них та про всіх, хто віддав життя за свободу України, присутні вшанували хвилиною мовчання.

Неймовірно зворушливим сюрпризом для жінок став справжній плов, який власноруч приготували бійці Чеченського батальйону імені шейха Мансура. Фонд неодноразово підтримував цей підрозділ, передаючи їм маскувальні сітки. Тож тепер відважні сини мужнього чеченського народу вирішили особисто віддячити берегиням, які днями й ночами створюють для них надійний захист.

Привітати іменинників прийшли численні друзі та партнери. Зокрема на святі були присутні депутат Кам’янської міської ради Андрій Дроговоз та голова благодійного фонду "Ватага" Володимир Новіков. Вони вручили керівнику БФ "Ми з Кам’янського" Валерію Пархомчуку символічні подарунки.

Під час заходу лунало багато теплих слів на адресу організації та її очільника. Присутні також висловили щиру подяку міському голові Андрію Білоусову та ГО "Бджола" за постійну підтримку фонду, без якої його настільки ефективна діяльність була б неможливою. На завершення офіційної частини всі гості підняли символічний тост шампанським за нашу головну мету — Перемогу.

Господарі свята також підготували особливу подяку для своїх партнерів — їм вручили українські вишиванки як символ нашої незламності, єдності та унікальності національного коду.

Замість післяслова: сенс, що рятує життя

Цей день був переповнений щирими емоціями та щемливими сльозами. Сьогодні хочеться сказати найтепліші слова вдячності кожній жінці цього фонду за їхню неймовірну мужність і самовідданість.

Окрема велика подяка керівникові фонду Валерію Пархомчуку, який у найважчі перші дні повномасштабного вторгнення зміг згуртувати людей і дати багатьом із них новий, надважливий сенс життя. У той критичний час, допомагаючи іншим, ці жінки рятували й власні душі від розпачу. Вони щодня чітко усвідомлювали та продовжують усвідомлювати важливість своєї щоденної, титанічної праці задля нашого спільного майбутнього.

Низький вам уклін, дорогі волонтери, і з річницею!