У 1932 році в Кам’янському за проєктом архітектора Заболотного було збудовано великий і величний Палац культури металургійного заводу.

Володимир Гнатович Заболотний (1898–1962) – один із найвидатніших українських архітекторів ХХ століття, вчений, педагог та громадський діяч, засновник і президент Академії архітектури України. Найвідомішим витвором Заболотного стала будівля Верховної Ради, за яку митець у 1940 році був удостоєний Державної премії та призначений головним архітектором Києва.

Палац у Кам’янському був першою втіленою роботою архітектора, виконаною ним самостійно, а не в співавторстві. Як зазначають фахівці, у Палаці металургів уперше в українській практиці планувально розділені клубна та видовищна частини – у межах однієї будівлі вони могли діяти автономно, маючи власні входи та вестибюльні групи з повним набором обслуговуючих приміщень.

Оце фото з музею колишнього ДМК зафіксувало будівлю ще в її первісному вигляді. Але якого року може бути цей знімок?

Визначити ракурс неважко: фото зроблено з вікна школи №17, відкритої в 1936 році – про автора її проєкту, Олексу Повстенка, ми писали нещодавно. Майже за рік до того, восени 1935-го, по вулиці Спортивній пройшла лінія першого міського трамваю (нині – маршрут №4).

Привертає увагу і пам’ятник у центрі знімка, перед палацом. Це відома скульптурна група «Ленін і Сталін» авторства Білостоцького, Пивоварова і Фрідмана. Роботу було представлено та визнано кращим скульптурним твором на виставці «Квітуча соціалістична Україна», відкритій у Києві до 20-річчя Жовтневої революції в 1937 році. Після цього вона стала одним із найбільш тиражованих пам’ятників у країні, зберігши популярність і в повоєнний період.

Отже, можемо сказати, що цей знімок зроблено між 1937 і 1940 роком, у якому палац було реконструйовано за проєктом архітектора Сергія Георгійовича Брусова. Наступного року він же виконав новий проєкт, який передбачав ще більше декорування будівлі в класичному стилі. Але якраз почалася війна.

У повоєнні роки через гострий брак площі палац «обростає» численними прибудовами з боку стадіону, а в північній частині будівлі у 1958-му постає крупний об’єм кінотеатру «Прометей». Ця масивна добудова згодом стане фатальною для палацу, призвівши до його просідання та аварійного стану.