Нещодавно у соцмережах почала поширюватись інформація про незвичний будиночок для безпритульних котів, який з’явився просто у дворі багатоповерхівки у лівобережній частині Кам’янського. Місцеві жителі з гумором назвали його "котоготель". Ми вирішили дізнатись, кому завдячують пухнастики та як за ними доглядають небайдужі містяни.

Історія почалась тоді, коли одна з мешканок будинку, Тетяна, помітила, що вхід до підвалу, де роками ховалися коти, почали замуровувати. Вона усвідомила, що тепер пухнастики ризикують залишитись без укриття у зимову пору, і вирішила: треба щось робити.

На той час котики вже стали частиною цього двору. Оскільки з’явилася реальна загроза, що вони залишаться без житла, Тетяна разом із подругою створили тематичну групу в Telegram, де можна було долучитись до допомоги хвостатим. Оголошення з QR-кодами розмістили у під’їздах, і майже одразу з’явилися однодумці, охочі приєднатися до ініціативи.

"Я дуже люблю тварин. Одного разу побачила, як мешканець нашого будинку замазував вхід до підвалу, де мешкали котики. Зрозуміла, що треба щось із цим робити, довго думала, як їм допомогти. Поговорила з подругою, і вона запропонувала створити тематичний телеграм-канал. У нас знайшлися однодумці, чому я була дуже рада: хлопці, дівчата, дорослі і навіть діти підтримали цю ідею", — розповідає пані Тетяна.

Коли літо добігало кінця, стало зрозуміло: одного лише підгодовування недостатньо. Потрібне місце, де тварини зможуть сховатися від вітру, дощу та снігу.

Ще одна жителька будинку, пані Аліса, згадує: "Ми почали думати, як готувати наших котиків до холодів. Спочатку хотіли змайструвати будиночок власноруч. А потім дізнались, що по сусідству є схожа споруда для котів. Ми на її прикладі зробили креслення та передали виробникам. Ціна виходила чимала, тож ми вирішили поговорити з сусідами — і багато хто нас підтримав фінансово".

Майстер, який виготовляв будиночок, зазначає: подібні замовлення отримує нечасто, лише кілька разів за сезон. Каже, що такі роботи завжди виконує з особливим настроєм, адже добре розуміє потреби тварин — у нього самого вдома живуть коти та пес.

"На жаль, ніхто не очікував таких сильних морозів. Коли на вулиці -15°C, у будиночку все-таки холодно, тому в такі ночі коти ховаються у підвал. А восени, коли ми його тільки встановили, котам нове житло дуже сподобалось. Вони залюбки там спали та бавились", — додає пані Тетяна.

Нині ініціативна група складається з кількох активних мешканців, проте людей, які допомагають, значно більше. Хтось регулярно приносить корм, хтось готує гарячу їжу, а хтось підтримує фінансово за можливості. Деякі мешканці навіть забрали котиків до себе додому. У дворі з’явився і свій улюбленець — "головний" кіт, якого жартома назвали Султаном.

Окрім щоденної турботи, мешканці дбають і про відповідальне ставлення: одну з кішок уже стерилізували. Усі рішення ухвалюють разом: домовляються про графік годування, спільно купують усе необхідне за власний кошт.

І поки поруч є такі уважні та небайдужі люди, віра в добро не зникне.