Сьогодні світ відзначає Всесвітній день пельменів — свято, присвячене одній із найпопулярніших страв у світі. Пельмені, равіолі, хінкалі, димсами — у кожного народу ця страва має свою назву, але суть залишається незмінною.

У пельменів безліч переваг, проте головна, за яку їх обожнюють чоловіки (і особливо холостяки), — це швидкість приготування. Для того, щоб зварити порцію гарячих пельменів, не потрібно мати особливих кулінарних навичок: кілька хвилин в окропі — і ситна вечеря готова.

Для мешканців нашого міста це свято — чудовий привід згадати легендарну пельменну "Холодок", яка колись була справжнім культовим гастрономічним центром Дніпродзержинська (Кам’янського).

Заклад, що розташовувався у самому центрі міста поруч із 16-ю школою, прийняв перших відвідувачів на початку зими 1972 року. Цікаво, що спочатку "Холодок" позиціонувався як звичайне кафе. Тут можна було поласувати свіжою випічкою: булочками, рогаликами та тістечками, або швидко перекусити бутербродом чи сосисками.

Проте справжньою "фішкою" закладу на той час було морозиво. Його виготовляли прямо в кафе у спеціальних агрегатах і подавали відвідувачам із солодкими сиропами.

З часом головною стравою кафе стали саме пельмені. Їх готували вручну прямо в закладі, фактично на очах у відвідувачів. Старожили міста згадують: ці пельмені були неймовірно смачними.

У радянські часи порція пельменів в їдальні коштувала від 30 до 50 копійок — доступна ціна за ситну страву, якою справді можна було втамувати голод. У народі заклад швидко перейменували просто у "Пельменну", куди люди йшли цілеспрямовано саме по улюблену страву.

Подавали пельмені у “Холодку” класично: з вершковим маслом або з оцтом. До речі, саме оцет був невід’ємним атрибутом радянських їдалень. Його популярність пояснювалася просто. Він був дешевим і завжди доступним. Крім того оцет ідеально підкреслював смак жирного м’яса, а також стимулював апетит та сприяв травленню.

На столах оцет часто стояв у графинчиках поруч із сіллю та перцем. Іноді його подавали у спеціально розведеному вигляді: на столову ложку 9-відсоткового оцту додавали три ложки олії або топленого масла, дрібку солі та перцю. Ця проста "заправка" створювала той самий неповторний смак, за яким люди старшого покоління ностальгують досі.

На жаль, "Пельменна", як і багато інших культових місць, не змогла пережити буремні 90-ті роки. Але, як кажуть, святе місце пустим не буває. Сьогодні на місці легендарної пельменної стоїть павільйон, де розмістилися одразу два заклади харчування: "Борщ" та "Узбецька кухня". І хоча епоха "Холодка" минула, традиція смачно перекусити в самому центрі міста продовжує жити.