Щороку в останню суботу квітня світова спільнота відзначає Міжнародний день скульптури (International Sculpture Day). Це свято, започатковане Міжнародним центром скульптур у 2015 році, покликане популяризувати тривимірне мистецтво, підтримувати майстрів та нагадувати про важливість збереження скульптурної спадщини. У 2026 році ця дата припадає на 25 квітня.

З цієї нагоди ми підготували розгорнуту розповідь про найвідоміші пам’ятники Кам’янського. Вони — не просто об’єкти з металу чи каменю, а застигла історія міста, його неофіційні символи, кожен з яких має свою унікальну, а подекуди й містичну долю.

1. Пам’ятник Прометею: Титан, що тримає історію міста

Скульптура легендарного Прометея — без перебільшення найголовніший символ Кам’янського. Її створили видатний живописець та архітектор Олексій Сокол разом із майстром-ливарником Сергієм Гречнєвим. Монумент встановили 7 листопада 1922 року на площі, що раніше називалася Новобазарною. Місце обрали символічне: там знаходилася братська могила містян, загиблих у роки громадянської війни. Довгий час монумент офіційно називався "Пам’ятник загиблим у боях за соціалізм", але народна назва "Прометей" виявилася значно сильнішою за офіціоз.

У 1999 році, готуючись до 250-річчя міста, фахівці виявили, що чавунна колона та сама постать титана були в аварійному стані. У травні 2000 року було прийнято рішення про демонтаж. Нову бронзову скульптуру "Прометей розкутий" створив наш земляк, скульптор Петро Куценко. Оригінальний чавунний Прометей 1922 року після дбайливої реставрації Гарніком Хачатряном зайняв почесне місце у музеї просто неба біля Музею історії міста. Нова доба внесла свої корективи: у серпні 2025 року з постаменту демонтували стару радянську табличку з цитатою Ленына, замінивши її на Державний Герб України — Тризуб із лаконічним написом "Вічна пам’ять Героям".

2. Монумент "У космос": Подорож крізь час та райони

Відкритий у 1965 році, цей монумент став відповіддю на "космічну лихоманку", якак охопила світ після першого польоту людини у космос. Спочатку він стояв у самому серці міста, на нинішній площі Визволителів. Проте у 1966 році політична кон’юнктура змінилася: Леоніду Брежнєву вдруге надали звання Героя СРСР, що зобов’язувало встановити його бюст на батьківщині. Влада вирішила, що космічна група має "поступитися місцем" політичному лідеру.

Монумент перевезли на Дніпробуд, де встановили біля головного корпусу теперішнього ДДТУ. Під час переїзду скульптура зазнала змін: вона втратила силует ракети та орбіту атома, яку раніше тримав один із героїв. Бюст Брежнєва також не залишився на площі назавжди: у липні 2023 року в межах декомунізації його прибрали з публічного простору до музейного скверу, де він став частиною історичної експозиції минулої епохи.

3. Скульптурна група "Металурги": Пам’ять, що не горить

Встановлена у 1961 році біля Палацу культури металургів, композиція "Слава праці" (в народі — "Металурги") авторства Анатолія Білостоцького замінила на посту скульптуру "Футболіста", який прикрашав вхід до стадіону, який знаходиться поруч. Прототипами героїв стали реальні доменщики ДМК —Михайло Мазур та Юхим Сєдих – ветеран війни та труда, засновник династії, представники якої сумарно відпрацювали на комбінаті більше сотні років.

Пам’ятник був виготовлений з експериментального горючого пластику. У 90-ті роки мисливці за металом продірявили скульптуру, намагаючись знайти всередены металеву арматуру. Не знайшовши наживи, вандали кинули всередину недопалок — пам’ятник спалахнув і перетворився на купу попелу. Так місто втратило один зі своїх найбільш впізнаваних символів. Лише у 2008 році біля готелю "RODINA" встановили копію "Металургів", яку за старими фото відтворили скульптор Ю. Щедров та архітектор І. Власенко.

4. Пам’ятник Тарасу Шевченку: Серце культурного центру

Відкритий 3 червня 2000 року, цей пам’ятник став окрасою площі біля Театру ім. Лесі Українки. Його автор — Почесний громадянин міста, скульптор Гарнік Хачатрян, спільно з архітекторами Юрієм Бєлобородовим та Олександром Чегоркою. Майстер шукав ідеальний образ Кобзаря довгих вісім років.

Монумент висічений із граніту Токіївського кар’єру. Роботи велися неймовірно швидко — від першого удару різцем у березні до встановлення у травні. На урочистому відкритті були присутні відразу два глави держав — Леонід Кучма та Нурсултан Назарбаєв, що підкреслило масштаб події для міста. Сьогодні цей пам’ятник, який став 401-м в Україні, є головним місцем для патріотичних зібрань містян.  Можна також відзначити, що цей монумент став 401-м пам’ятником Великому Кобзарю в Україні.

5. Пам’ятник "Матері та дитині": Гімн любові та ніжності

На Міжнародний день захисту дітей, 1 червня 2002 року, на проспекті Свободи відкрили один із найчуттєвіших монументів міста. Чотириметрова бронзова жінка з немовлям на руках — робота Гарніка Хачатряна та Олександра Чегорки.

Цікаво, що постать Матері має реальні риси — скульптору позувала акторка нашого театру Валентина Галенко. У створенні монумента брав участь увесь регіон: ливарні роботи виконував завод "Південмаш", а фінальний монтаж — фахівці місцевого авторемзаводу. Це пам’ятник, який випромінює спокій та надію, що так важливо для індустріального центру.

6. Пам’ятник "Кам’янський Мамай": Захисник крізь віки

Скульптура біля Музею історії міста була відкрита на початку червня 2010 року під час фестивалю "Мамай-fest". Вона присвячена 260-річчю міста та вшановує козаків-першопоселенців: Камеона, Романа, Тритуза та Карнавуха. Оскільки їхні реальні портрети то автори пам’ятника— В’ячеслав Гутиря та Гарнік Хачатрян — створили збірний образ воїна-характерника.

Цей Мамай висічений зі світлого вапняку. Він тримає кобзу, уособлюючи любов до пісні та готовність до боротьби. Сам фестиваль "Мамай-fest", заснований у 2008 році, сьогодні є великою культурно-патріотичною подією у житті країни. Гасло фестивалю "Мамай єднає" сьогодні актуальне як ніколи, нагадуючи нам про незламність і коріння, що сягає глибини століть. Мамай із кобзою в руках — це не просто декорація, це наш культурний код.

7. Скульптурна група "Лань": Тендітна краса у серці парку

Бронзова "Лань" відомого скульптора-анімаоісьа Олександра Бєлашова прикрашає наш парк з 1978 року. Витончена фігурка лані з оленятком на острівці серед води з’явилася під час глобальної реконструкції зони відпочинку і одразу стала одним із найулюбленіших місць для фотосесій мешканців міста. Це класика анімалістичного мистецтва, що додає парку затишку та природної гармонії.

Проте життя скульптури не було безхмарним: у 2017 році мисливці за металом відрізали фігурку оленятка. Це був справжній шок для містян. На щастя, правоохоронці знайшли вкрадене у пункті прийому брухту, перш ніж його встигли відправити на переплавку. Після ретельної реставрації родину "ланей" відновили, і сьогодні вони знову радують відвідувачів на своєму острівці.

Скульптури Кам’янського — це живі свідки нашого минулого. У Міжнародний день скульптури ми закликаємо кожного: зупиніться біля них на хвилину, згадайте їхню історію і відчуйте той зв’язок поколінь, який вони бережуть для нас.