• UA
  • RU
  • Актуальні новини

    Від інженерного Кам’янського до Загреба: дивовижна історія уродженки нашого міста, яка зіграла Еллочку-людожерку

    Чимало відомих постатей культури та мистецтва мають коріння у нашому місті, і часто їхні біографії нагадують захопливий пригодницький роман. Сьогодні, 18 листопада, свій день народження святкує Наталія Воробйова-Хржич — акторка, чия яскрава епізодична роль у комедії Леоніда Гайдая "12 стільців" назавжди увійшла в історію кіно, а подальша доля привела її зі знімальних майданчиків до літературних кіл Хорватії.

    Історія майбутньої зірки розпочалася 18 листопада 1949 року у Дніпродзержинську, нинішньому Кам’янському. Поява дівчинки на світ саме в нашому промисловому місті була безпосередньо пов’язана з професією її батька, Юрія Воробйова, який працював інженером-хіміком. Згодом він отримав підвищення і став керівником главку в Міністерстві хімічної промисловості СРСР, тож невдовзі після народження Наталії родина переїхала до Москви, де й минули її дитинство та юність.

    Мама майбутньої акторки працювала в Будинку моделей і вела покази. Батьки мріяли про балетне майбутнє для доньки, і коли Наталії виповнилося п’ять років, мама відвела її на перегляд до Большого театру. Проте дівчинка вже тоді мала твердий характер, займатися балетом категорично не хотіла й на оглядинах навмисно зробила все можливе, аби сувора комісія її не прийняла. Натомість у дитинстві вона із задоволенням займалася фігурним катанням та гімнастикою.

    У шкільні роки Наталія пішла шляхом батька й закінчила спецшколу з хімічним ухилом. Однак після випускного вирішила не вступати до технічного вишу, а спробувати себе у маминій професії, цілий рік пропрацювавши манекенницею в Будинку моделей. Висока, струнка та фотогенічна дівчина швидко привернула увагу, а її світлини почали з’являтися на обкладинках журналів мод.

    Подіум став лише сходинкою до справжнього покликання. Наталія вступила до ГІТІСу імені А. Луначарського, який закінчила у 1971 році. Серед її дипломних театральних робіт була глибока драматична роль черниці Таїсії у виставі "Єгор Буличов та інші" за п’єсою Максима Горького.

    Але для мільйонів глядачів 1971 рік зробив її ім’я синонімом зовсім іншого амплуа. Ще студенткою старших курсів вона почала зніматися в кіно, дебютувавши ще у 1966 році в "Казці про царя Салтана", і саме на рік її випуску припали дві культові прем’єри. У "12 стільцях" режисера Леоніда Гайдая вона блискуче зіграла ексцентричну модницю Еллу Щукіну, відому як Еллочка-людожерка. На цю роль претендували чимало відомих акторок, але Гайдай шукав молоду, витончену й водночас комічно гонорову героїню, і Наталія влучила в образ на сто відсотків. Попри те, що словниковий запас її персонажки за сюжетом обмежувався тридцятьма словами, бездоганна пластика, міміка та погляд акторки зробили епізод легендарним.

    Того ж року вона з’явилася на екранах у цілком протилежному, теплому й ліричному образі виховательки дитячого садка Олени Миколаївни у народній комедії "Джентльмени удачі". Загалом із 1966 по 1979 рік Наталія Воробйова знялася майже у двадцяти стрічках, серед яких "Прощання з Петербургом", "Крапчастий", "Північний варіант" та "Берег".

    На початку 1970-х акторка пережила короткий шлюб із актором Сергієм Гурзо-молодшим, а згодом на знімальному майданчику зустріла кохання всього свого життя — югославського хорватського актора та архітектора Олега Хржича. У 1974 році пара одружилася, і Наталія переїхала до чоловіка в Загреб, взявши подвійне прізвище Воробйова-Хржич.

    У новій країні вона ухвалила несподіване для багатьох рішення. На піку впізнаваності вона свідомо залишила кінематограф, хоча й отримувала пропозиції зніматися, і повністю присвятила себе вивченню хорватської мови, мистецтвознавству та літературі. Вірші вона писала ще з юності, але саме в Загребі розкрилася як професійна поетеса, прозаїк і перекладачка. У 1990-х роках побачили світ кілька її поетичних збірок і прозових книг, серед яких особливе місце посідає автобіографічний роман "Канатні танцівниці". Згодом уродженка нашого міста стала членкинею Спілки письменників Хорватії та активною учасницею культурних проєктів.

    Сьогодні Наталія Воробйова-Хржич живе в Загребі, уникає зайвої публічності й зізнається, що сприймає кіно як яскравий, але давно завершений етап молодості, тоді як справжній спокій і покликання знайшла саме у слові.

    Долучайтеся, читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах: YouTube Facebook Instagram Telegram