До нас у редакцію звернулася місцева мешканка Вікторія та розповіла про те, що мобілізували її знайомого — батька-одинака Сергія Власенкова. Чоловік сам виховує 10-річного сина Вадима. Мати Наталія участі у житті хлопчика не бере. Крім того, вона є громадянкою російської федерації і тривалий час перебуває у цій країні. Майже пів року тривають судові засідання щодо позбавлення її батьківських прав. Наразі єдиний опікун та ліпший друг для хлопчика — його тато. Дитина поникла: стала сумною, тихою, втратила безтурботність і відчуття безпеки. Хлопчику потрібен захист, а батькові — належна правова допомога та максимальний розголос цієї ситуації.

Хлопчик часто сидить на лавочці і чекає на свого тата. Ще нещодавно він завжди був поруч, вони сиділи тут разом, а сьогодні його немає — його мобілізували. Вадиму складно прийняти дорослу реальність, адже для нього батько — не військовий, а в першу чергу найрідніша людина, яку він любить понад усе і чекає з нетерпінням.

"Він мене любить дуже сильно. Ми їздили в село, він постійно грався зі мною, гуляв і проводив зі мною час. Він говорив, як готувати, як прибирати, як розмовляти. Я дуже-дуже хочу, щоб він приїхав, тому що він мене дуже-дуже любить і я хочу, щоб він швидше повертався додому. Обійму його і скажу: “Я тебе дуже-дуже люблю”", — розказує Вадим.

Знайома родини Вікторія розповіла, що 19 серпня Сергія зупинили під приводом перевірки документів:

"Він зателефонував мені і сказав, що його зупинила поліція. Я прибігла до нього, тут поруч біля дому, це недалеко було. Він якраз їхав додому. Коли я прибігла, вони вже в нього забрали права і почали до нього говорити: “У вас руки тремтять, у вас там очі розширені, тому давайте приїдемо в першу лікарню, здамо аналізи”. Він відповідає, що в нього постійно руки трусяться, тому що була анемія. І ще він сказав їм, що певен: вони повезуть його до ТЦК. Вони йому відповідали, що тільки здадуть аналізи і повернуть його назад".

За словами Вікторії, Сергія відвезли до ТЦК та СП і забрали телефон. Вікторія намагалася зв’язатися з керівництвом центру комплектування, аби надати їм усі документи для ознайомлення. Втім, у зустрічі їй було відмовлено. Кілька разів Сергій виходив на зв’язок. У крайній розмові повідомив, що пройшов військово-лікарську комісію. Пообіцяв найближчим часом зателефонувати знову.

"Він люблячий батько, він заради сина на все готовий, для нього він усе зробить. Можу вам сказати, що мати Вадима так його не любила, як Сергій його любить. І він для сина все робить. Друзів у нього багато на роботі, у нього позитивні відгуки, характеристика в нього прекрасна, і сусіди тут усі скажуть, підкажуть: він не конфліктний, спокійний, адекватний і дуже люблячий батько. Потрібно батька повернути якомога швидше, тому що дитина сумує, йому важко ходити в школу, йому важко приходити зі школи, йому просто важко одному", — розказує Вікторія.

Вікторія звернулася по допомогу до адвоката та служби у справах дітей.

"До служби у справах дітей звернулася жінка, яка є знайомою цієї сім’ї, і повідомила, що дитина залишилася без батьківського піклування. Ми дитину влаштували тимчасовим наказом служби до неї. Дитина наразі доглянута, готується до школи, забезпечена всім необхідним. Службою направлені листи до Кам’янського територіального центру комплектування та соціальної підтримки і військової частини для захисту прав дитини, яка залишилася без батьківського піклування.

Засідання у зазначеній вище справі призначено на 30 вересня 2026 року. Остаточне рішення по даній справі буде ухвалювати Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська (Дніпропетровської області), куди подана позовна заява", — повідомила нам начальник відділу з правових питань та захисту прав дітей Служби у справах дітей КМР Юлія Кільчинська.

Сергій — колишній учасник АТО. Раніше брав участь у бойових діях на Донецькому напрямку. Має звання — сержант піхоти. Наразі Сергія оформили у 53-тю бригаду та готують у піхоту на Сумський напрямок. Друзі хвилюються, що вже звідти батька-одинака буде складніше повернути, а хлопчику таку тривалу розлуку важко пережити.

"Хлопчик дуже переживав, що батька немає. Для нього це був великий стрес. Він дуже плакав, кричав", — розповідає Вікторія.

Адвокат дає надію, що справа закінчиться на користь Сергія, і представлятиме й надалі його інтереси у судовому порядку. Вікторія звертається до громадськості, телеканалів та всіх, хто тільки може допомогти відновити справедливість, аби батько дитини якнайшвидше повернувся до сина живим та неушкодженим.