22 вересня у світі відзначають День гобіта. Якщо ви дивилися трилогію "Володар перснів", то точно розумієте, кому присвячене свято. Безумовно, для шанувальників Толкієна це значуща подія. А от чи актуальне це свято в житті сучасного українця спробуємо визначити.

Хто такі ті гобіти?

Гобіти – це плод уяви і старанної роботи англійського письменника Джона Рональда Руела Толкієна. Лінгвіст та філолог працював оксфордським професором англосаксонської мови, англійської мови і літератури. Ну а найбільшої популярності набув вже як автор "Гобіта", трилогії "Володар перснів".
За описом гобітів в романі виходить, що вони невеличкого зросту, але більші за ліліпутів, мають кучеряве волосся, на ногах – густу вовну, чоловіки-гобіти не носять бороди.Ці персонажі Толкієна полонили своєю вдачею не одну сотню читачів, а у двотисячних, після екранізації "Володаря перстнів" – вже й глядачів. Найзавзятіші шанувальники створили цілу субкультуру Толкієністів. Ба більше – навіть на теренах колишнього радянського союзу у 90-х роках проходили цілі "зльоти" з костюмованими рольовими іграми за мотивами романів Толкієна. Тож, не дивно, що істині фанати створили собі і свята у календарі.

Тут самий час повернутися і до нашого сьогоднішнього свята. Вперше День гобіта був проголошений Американським Толкієнівським товариством у 1978 році. Дата відповідає дням народження героїв роману – гобітів Більбо і Фродо Беггінс.
Що цікаво, символічно вона пов’язана і з виходом у світ роману Толкієна – його "Гобіт" вперше був опублікований 21 вересня 1937 року.

Навіщо це свято вигадали?

Свято зробили приводом нагадати світові про унікальність та неповторність толкієнівських персонажів. Цей епічний роман у жанрі "високе фентезі" вважається другим у світі бестселером, кількість проданих примірників якого перевищила 150 млн, також книга також входить у рейтинг 100 найкращих книг усіх часів. Тож, точно варта уваги.

Свято – це чудова можливість для шанувальників офіційно зібратися та провести тематичну вечірку. Наприклад, у Новій Зеландії на знімальному майданчику фільмів "Володар перснів" і "Гобіт", які нині працюють як музей, у день народження Більбо і Фродо влаштовують фестиваль – гості перевдягаються в гобітський одяг, куштують цікаві страви, слухають живу музику – коротше, весело проводять час.
До речі, віднедавна в Івано-Франківській області зробили українське гобітське містечко – Гобітхіл.

Що робити з цим святом сучасним українцям?

Здавалося б – до чого нам зараз усе те фентезі з гобітцями? Давайте розбиратися.
З початком повномасштабного вторгнення вже й не згадати хто саме, але таки влучно назвав російських військових "орками". У первинному значенні орки – це вигадані людиноподібні монстри із фантастичного роману Толкієна, проти яких, власне, воювали і гобіти, і ельфи, і уся благородна команда героїв, що рятували світ. От і виходить, що тепер ми, наче як ті гобіти, намагаємось робити усе, щоб бути корисними своєму народу на шляху війни.

Крім цього, гобіти – великі поціновувачі затишку, дому, дружніх посиденьок, смачної їжі…Якщо замість слова "гобіти" вписати "українці" –  погодьтесь, усе відповідатиме дійсності.
А ще – у скрутну годину гобіти віддані друзі, рішучі та безстрашні вояки, сміливі попри маленький зріст. Відчуваєте ментальну схожість? Отож бо й воно.
Тож, 22 вересня, у День гобіта, спробуйте зібратися дружньою компанією, підтримайте тих, кому важко, задонатьте на ЗСУ чи врешті решт, просто подивіться "Гобіт" або ж всю трилогію "Володар перснів". Видовищна стрічка з хеппі-ендом точно додасть сил і підбадьорить.