Ворог продовжує завдавати підступних ударів по мирних містах України та об’єктах цивільної інфраструктури. Наприкінці серпня під вогнем опинився торговельний центр у Кривому Розі, а за кілька днів — ТРЦ "Караван" у Дніпрі. Після серії таких ворожих атак торговельні заклади та мережі по всій області почали посилювати безпекові заходи. Як цих правил дотримуються у Кам’янському — з’ясовували наші журналічти.

Чим керуються адміністрації закладів

На законодавчому рівні в Україні немає прямої заборони на роботу торговельних закладів під час повітряної тривоги. Водночас відповідальність за життя та безпеку відвідувачів у разі надзвичайної ситуації покладається на адміністрацію. ДСНС та місцева влада надають чіткі рекомендації щодо дій під час небезпеки, однак остаточне рішення щодо припинення обслуговування кожен заклад ухвалює самостійно.

Аби побачити все на власні очі, ми відвідали кілька ключових торговельних локацій міста.

Лівий берег: ТЦ "TERRA" та супермаркети

Першою зупинкою став ТЦ "TERRA" на Лівобережжі. За словами працівників, система роботи під час тривог тут гнучка та постійно вдосконалюється. Якщо раніше після сирени зачиняли весь комплекс, то зараз підхід адаптували: заходи безпеки залежать від характеру та рівня загрози для нашого регіону.

Схожого принципу дотримуються і в супермаркеті "Varus". За спостереженнями відвідувачів, під час підвищеної небезпеки каси блокують і обслуговування припиняють, а за відсутності прямої загрози місто продовжує працювати у звичному режимі.

Водночас деякі орендарі мають власні суворі безпекові протоколи. Співвласниця мережі закладів "Blend-fish" Анна розповідає, що їхній ресторан у ТЦ "TERRA" зупиняє роботу щоразу після сирени:

"Торговельний центр "TERRA" під час загрози не працює, і ми дотримуємося цих правил. Зараз у країні така ситуація, що багатьом ТРЦ дістається, тому ми не можемо ризикувати дівчатами-працівницями та власним спокоєм. Безпека — понад усе. Звісно, є складнощі із попередніми замовленнями та оплатою, але якщо ситуація не врегулюється, шукатимемо нові приміщення, щоб адаптуватися до нинішніх умов", — зазначає Анна.

Правий берег: "ЦУМ", "Dmart" та мережеві ритейлери

На правобережжі ми завітали до торговельного центру "ЦУМ". Тут також орієнтуються на рівень загрози: під час підвищеної небезпеки супермаркет "Сільпо" зачиняє двері для покупців. Великі мережеві магазини, такі як "Sinsay", "LC Waikiki", "Intertop", а також дитячі маркети "My Play" та "Чудо Острів", виводять відвідувачів та припиняють роботу під час кожної тривоги. Так само чинить і більшість місцевих шоурумів.

У ТРЦ "Dmart" під час нашої зйомки під час лунання сирени роботу не припиняли — тут також діють залежно від поточного рівня небезпеки.

Втім, абсолютно в усіх ТРЦ, де побувала наша знімальна група, працює система оповіщення: відвідувачів гучно інформують про повітряну тривогу та закликають пройти до найближчого укриття.

Позиція великих мереж: як працює "АТБ"

У наймасштабнішій продуктовій мережі "АТБ" зазначають, що орієнтуються на реальну критичність ситуації. Начальник управління з корпоративних комунікацій корпорації "АТБ" Сергій Демченко пояснив алгоритм дій:

"У магазинах обов’язково лунає сигнал повітряної тривоги, є оголошення про найближчі укриття, де відвідувачі можуть перечекати небезпеку. Якщо ж ситуація критична — наприклад, під час великих масованих ракетних обстрілів, — магазини беззаперечно зачиняються та припиняють роботу".

Думки містян: безпека чи власний вибір

Погляди самих кам’янчан щодо припинення роботи магазинів під час тривог різняться, проте більшість ставиться до безпекових заходів із розумінням. Частина містян вважає рішення зачиняти заклади цілком правильним та необхідним кроком для захисту людей, хоч і зауважує, що кожен дорослий має особисто відповідати за власну безпеку. Інші ж зізнаються, що вже звикли до постійних небезпек і ставляться до ситуації стримано, продовжуючи робити покупки за першої потреби.

Сьогодні здається, що суспільство та бізнес вже пристосувалися до воєнних реалій, проте щодня постають нові виклики. Для бізнесу кожна вимушена пауза — це втрати та збитки. Водночас життя та здоров’я людей завжди мають залишатися беззаперечним пріоритетом.