У Кам’янському за останні роки фокус міського життя помітно змістився. Сьогодні серед містян точаться палкі дискусії: яка вулиця все ж таки є центральною — проспект Свободи чи проспект Шевченка? Чому колишня головна магістраль поступилася місцем іншій, і де сьогодні насправді зосереджується основна активність? Ми занурилися в історію та економіку міста, щоб знайти відповідь.

Історія від "шевченківських хат" до промислової величі

Те, що ми сьогодні сприймаємо як цілісний проспект Свободи, раніше був двома розрізненими вулицями. Як розповідає краєзнавець Дмитро Кубанов, головна магістраль міста (колишній проспект Леніна) виникла лише у 1955 році.

"Проспект був створений об’єднанням вулиці Заварихіна (від Прометея до локації біля відомого будинку зі шпилем) та вулиці Новозапорізької, що йшла вгору. У другій половині 40-х років тут не було проспекту — лише стара трамвайна лінія, прокладена у 1937-му, яка проходила повз городи та старі кривулясті вулички з хатами", — зазначає історик.

Справжній статус центру проспект Свободи отримав завдяки промисловим гігантам. Металургійний завод, Шлаковий, майбутній ПХЗ та Азотно-туковий заводи — кожен із них забудовував свої квартали. Проспект став головним в’їздом у місто з боку залізниці, що зробило його центральною точкою 20-го століття. Цікаво, що нинішній майдан Калнишевського планувався як головна площа, а район "шпиля" мав бути лише транспортною розв’язкою.

Новий ритм проспекту Шевченка

Поки проспект Свободи залишається головною транспортною артерією, серце Кам’янського дедалі активніше б’ється на проспекті Шевченка. Це схоже на повернення до витоків, адже ще у дореволюційні часи саме вулиця Сировця (нині Шевченка) була епіцентром міської активності.

У 2010-х історія наче зробила коло: перебудований ЦУМ, сучасний кінотеатр та нові заклади перетягнули увагу на себе. Оновлений сквер із рампами для молоді та затишні кав’ярні перетворили цю локацію на головний осередок життя. Сьогодні проспект Шевченка — це простір ілюмінації, гірлянд та постійного руху, де збирається весь вечірній "двіж" міста.

Проспект Свободи тримається завдяки великому бізнесу: популярні супермаркети та підготовка до відкриття McDonald’s дають нове дихання окремим ділянкам вулиці. Проте кам’янчани дедалі частіше визнають: саме Шевченка став сучасним обличчям міста.

Економічний вимір: оренда та бізнес

Популярність проспекту Шевченка підтверджують і цифри на ринку нерухомості. Попит тут значно вищий, що безпосередньо впливає на ціни та швидкість оренди:

• Житло: Квартири на Шевченка здають за 6–10 тисяч гривень за однокімнатні, а варіанти з ремонтом можуть доходити до 18–20 тисяч. На Свободи ціни тримаються в схожому діапазоні, проте попит там нижчий — об’єкти можуть місяцями чекати на мешканців.

• Комерція: Оренда на проспекті Шевченка коштує 200–400 грн за квадратний метр, і вільні площі розлітаються миттєво через високий пішохідний трафік. На проспекті Свободи квадрат дорожчий — 300–500 грн, але через меншу кількість перехожих приміщення часто стоять порожніми, тому фактично власники готові знижувати ціну.

Підприємці впевнені: клієнт сьогодні там, де є простір для прогулянок та візуальна доступність.

"Це майже центр міста, тут проходить багато людей і зручна розв’язка. У нас банери, які бачать усі. Поруч багато житлових будинків, офісів — це основний трафік клієнтів", — розповідає Марія, представниця закладу "Dreamland" на проспекті Шевченка.

Два проспекти — одне місто

Обидва проспекти залишаються життєво важливими для Кам’янського, кожен зі своєю роллю. Свободи — це монументальна велич та історія, побудована заводами. Шевченка — це сучасний сервіс, молодіжна культура та відпочинок. Вони не замінюють, а доповнюють один одного, щодня передаючи естафету міського ритму.