Уродженець Павлограда, архітектор, майстра з вітражів та художник Андрій Гвоздецький подарував місцевому музею власну колекцію цеглин ХІХ-ХХ століть, яку почав збирати 10 років тому.

До речі, колекціонування цеглин називають філобрікією.

У другій половині ХІХ століття території сучасної України охопив будівельний “бум”. Він вимагав збільшення виробництва цегли. На цеглину ставили клеймо, що вказувало на завод-виробник, інколи навіть писали місце і рік. Наразі це клеймо є цінним скарбом, бо є носієм цінної історичної інформації.

“Тавро ставили не кожній цеглині. Саме тому цеглинка з тавром вже унікальною. Тим паче, що тавра навіть одного виробника відрізнялися”, – розповів художник.

Нещодавно майстер зрозумів, що не має більше сил та натхнення розширювати колекцію. Тому подарував її музею. Чоловік значив: колекція отримала нове призначення, тож 10 років на її збирання витратив не дарма.

Найціннішою цеглиною своєї колекції архітектор вважає екземпляр з маєтку пана Ліхачова, який жив у місті.

Під час відкриття виставки був здійснений благолійний аукціон на підримку ЗСУ.  Андрію Гвоздецькому вручили подяку за участь.