Музей історії Кам’янського отримав зворушливі свідчення минулого, які передав місцевий житель Олег Полтавченко. Це сімейні реліквії його бабусі, Пелагеї Каліберди (у дівоцтві — Байда, 1912–1988 роки життя).

На тлі епохи — історія родини

Подружжя переїхало до Кам’янського з Полтавщини, рятуючись від голоду в селі Озери. На жаль, для багатьох українців у ті роки саме такий крок ставав єдиним шансом вижити в жорнах штучно створеного Голодомору 1932–1933 років.

У новому місті Пелагея Євтихїївна присвятила себе збереженню затишку. Зимовими вечорами вона займалася рукоділлям: створювала вишиті рушники, картини та розкішні килими. Техніка виготовлення останніх вражає своєю складністю. Вона самостійно пряла вовну на веретені. Нитка виходила настільки тонкою, що її можна було пропустити крізь вушко циганської голки. Пряжу фарбували у різні кольори, а візерунок майстриня вишивала хрестиком по звичайній мішковині.

Унікальні експонати для майбутніх поколінь

Головним експонатом став вишитий килим із традиційним орнаментом із троянд і дерева життя — яскравий зразок автентичного народного мистецтва. Крім нього, колекцію музею доповнили старовинний рубель та інші побутові предмети минулих століть.

Працівники музею щиро вдячні родині Полтавченків за турботу про історичну пам’ять. Тепер ці сімейні скарби стануть частиною музейної експозиції, нагадуючи мешканцям і гостям міста про незламність українців, їхню стійкість і любов до краси.